Аудиторний практикум. Завдання 1. Прочитайте текст, визначте різницю між культурою мови і мовлення

Завдання 1. Прочитайте текст, визначте різницю між культурою мови і мовлення. Свої міркування запишіть.

Культура мови є мовознавчою наукою, яка на ґрунті даних лексики, фонетики, граматики, стилістики виробляє критерії усвідомленого ставлення до мови й оцінювання мовних одиниць та явищ, механізми нормування і кодифікації (введення в словники та у їх мовну практику).

Культура мовлення – лінгводидактична наука (наука мовного навчання), яка вивчає стан і статус (критерії і типологію) норм сучасної української мови в конкретну епоху та рівень лінгвістичної компетенції сучасних мовців, соціальний та особистісний аспект їх культуромовної діяльності.

Культура мови – це рівень сформованості літературної мови, її розвитку, стилістичної диференціації, пізнавально-інтелектуальної глибини і місткості, показником чого є наявність і фіксованість норм – орфоепічно-орфографічних, лексико-семантичних, граматично-стилістичних – у канонічних фольклорних і художніх текстах, словниках, довідниках, енциклопедіях.

Якщо культура мови не залежить від конкретного звичайного мовця (коли цей мовець не геній Тарас Шевченко чи титан мислі й праці Іван Франко), то культура мовлення залежить від кожного мовця, від того, яку він створює навколо себе вербальну комунікативну ситуацію, мовну ауру, що формує мовний смак чи несмак.

Культура мовлення – це дотримання мовцями усталених мовних норм усної і писемної форми літературної мови та цілеспрямоване майстерне використання виражальних засобів мови залежно від стилю, жанру, типу мовлення і відповідна лінгвометодична наука про це, бо «лише прозорість мови дає змісту можливість діяти легко, сильно, художньо» (3 підручника).

 

Завдання 2. Поміркуйте, від чого залежить рівень мовленнєвої культури людини.

 

Завдання 3. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання: чого вчить народна педагогіка? Які ви знаєте правила вітання і прощання?

Українська народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі та доброзичливі взаємини з людьми. В її арсеналі чимало цінних порад, які втілені в афоризмах: «Що маєш казати, то наперед обміркуй», «Дав слово – виконай його», «Слухай тисячу разів, а говори один раз», «Говори мало, слухай багато, а думай ще більше».

Народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнєвого етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака високої духовності та людської краси. Згадаймо народну пісню «Ой у полі нивка». Козак, який їхав з України», зустрівши дівчину, яка жито «жала й сіла спочивати», «мусив шапку зняти, добрий день сказати», тобто привітатися і побажати їй успіху в роботі: «Помагай Біг, дівчинонько, теж жито жати». Може, й завдяки цьому між ними склалися прекрасні стосунки.

В Україні батьки змалку призвичаюють дітей до мовленнєвого етикету. Дитя щойно зіп’ялося на ноги чи навіть ще сидить у колисці, а його вже привчають при зустрічі слухати вітання «Здоров! Рости великий», а при прощаннях казати «па-па» і привітно з усмішкою махати ручкою.

В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто з ким, коли і як повинен вітатися: молодший першим вітається з людиною старшого віку, чоловік – із жінкою (чи юнак з дівчиною). А у приміщенні першим вітається той, хто заходить: «Добрий день», «Доброго вечора», «Доброго ранку». Залишаючи приміщення, кажуть: «До побачення», «Бувайте здорові». У селі традиційно вітаються з усіма односельцями і навіть з незнайомими людьми.

 

Завдання 4. Прочитайте текст і усно зробіть висновок: що краще вибрані ви-спілкування чи ти-спілкування під час виконання службових обов’язків.

Ви-спілкування і ти-спілкування

Це важливі ознаки комунікативної компетенції людини, володіння нею мовленнєвим етикетом. Вони притаманні щоденній неофіційній комунікації. Неглибоке знайомство в одних випадках і неблизькі довготривалі стосунки – в інших вимагають уживання ввічливого «ви». Крім того, ви-звертання свідчить про повагу учасників спілкування. У середовищі неосвічених і малокультурних людей ти-спілкування є більш прийнятною формою соціальної взаємодії.

Іноді вважають, що ти-спілкування – це вияв душевної і духовної близькості й перехід на ти-спілкування є спробою інтимізації стосунків. Однак у випадках ти-спілкування з чужими людьми часто втрачається відчуття унікальності особистості й неповторності міжособистісних зв’язків.

Паритетні стосунки в спілкуванні передбачають можливість вибору ти-спілкування або ви-спілкування залежно від нюансів соціальних ролей і психологічної дистанції між партнерами (Ф. Бацевич).

 

Завдання 5. Перепишіть текст, замість крапок додайте етикетні формули.

Не годиться відповідати на запитання лише «так» чи «ні». Обов’язково треба додати ще кілька слів. Наприклад, «Так,...», «Ні,...», або ввічливо перепитати: «..., я не почула ваших слів». Зізнатися: «Я не зрозуміла», «Я не слухала» – було б незручно. Такі вирази, як: «Це неправда», «Це дурниця» – неприпустимі. Треба висловлюватися так: «...», «...»,«...»

 

Завдання 6. Укажіть правильні формули етикету залежно від ситуації. Запишіть.

Ситуація 1. Ви – адвокат. До Вас звертається з вимогою проконсультувати дуже нетерплячий клієнт, який ігнорує Ваші прохання зачекати. Які мовні формули Ви використаєте для врегулювання ситуації?

Ситуація 2. Ви – працівник юридичної фірми. Назустріч Вам йде керівник. Оберіть форму вітання.

Ситуація 3. Ви призначили зустріч клієнту на 10 год., але запізнюєтеся. Оберіть форму вибачення.

Ситуація 4. Колега надав Вам необхідну інформацію. Оберіть форму подяки.

Ситуація 5. Ви звертаєтесь до свідка з проханням повторити останні фрази. Які мовні формули Ви використаєте?

 

Завдання 7. Перекладіть українською мовою найуживаніші мовні звороти. Поміркуйте, в яких ситуаціях вони будуть доречними.

Согласен, я не отрицаю, вы правы, это действительно, мы в этом уверены, пожалуйста, с удовольствием, несомненно, еще бы.

Нас это не устраивает, ни в коем случае, это исключено, этого не может быть, ни за что, ничего подобного, это лишняя трата времени, не стоит об этом напоминать.

Мы Вас слушаем, кто еще хочет высказаться, по этому поводу, продолжайте.

Извините, что перебиваю, я все-таки хотел бы, не отклоняйтесь от темы.

 

Завдання 8. Прочитайте текст. Запишіть прийнятні та неприйнятні мовні форми звертання до судді.

Згідно зі ст. 329 Кримінально-процесуального кодексу сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду «Ваша честь» або «Шановний суд». Саме така форма є єдино правильною. У цивільному кодексі рекомендується звертатися до вершителів правосуддя фразою «Шановний суд» навіть тоді, коли суддя один.

На практиці трапляються й інші форми звернення до судді, які найчастіше не викликають заперечень. До них належать: «пан суддя», «товариш суддя», «високий суд». Однак такі форми доречні тільки в цивільних процесах. Вони не несуть належного ступеня поваги.

Звертайтеся до судді тільки на «ви». Звернення на «ти» може бути сприйняте як неповага до суду й спричинити карні наслідки.

 

Завдання 9. Назвіть орфографічні норми сучасної української літературної мови. Доповніть свої знання інформацією про принципи, на яких базується українська орфографія.

1. Фонетичний принцип. Найчастіше слова пишемо так, як вони звучать (у літературній вимові): [школа] – школа, [книга] – книга.

2. Морфологічний принцип. Та сама частина слова (корінь, префікс, суфікс, закінчення) в усіх словах пишеться однаково, незалежно від її звучання: вимовляємо [брацтво], а пишемо братство, бо брат.

3. Диференціюючий (смисловий) принцип. Слова, які звучать однаково, пишуться по-різному, щоб розрізнити їхнє значення: по-новому (прислівник) живемо і по новому (прийменник з прикметником) мосту.

4. Традиційний (історичний) принцип. Деякі звуки в словах позначаються на письмі саме так за традицією: [йасний] – ясний, [йіздовий] – їздовий.

 

Завдання 10. Поставте на місці крапок пропущені букви. Поясність орфограми в термінах та поняттях кримінально-процесуального права.

Обвинувачен…ий, положен…я кодексу, кримінальне правопорушен…я, взаємн…і права, органи дізн…ан…я, досуд…ове розслідуван…я, бюро розслідуван…ь, підозра у вчинен…і, …ведення посади, слідч…ий суд…я, суд шеф…енів, довічн…е позбавлен…я вол…і, перевірка повідомлен…ь, закон…ий представник, неможливість прибут…я, за довірен…іст…ю, первин…і пояснен…я.

 

Завдання 11. Перепишіть, поясність правила вживання м’якого знака в словах з тексту юридичного змісту.

Етична культура юриста – це знання юристом його моральних прав і обов’язків та використання їх у професійній діяльності. Мораль – це норми поведінки, які базуються на поняттях про добро і зло, честь і обов’язок, правду і справедливість. Етика – сукупність елементарних правил поведінки, особливих навичок у реалізації яких не потрібно. Тому етична культура юриста включає два аспекти: визнання існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки; дотримання цих норм у професійній діяльності. Основні принципи етичної культури юриста: гуманне ставлення до людини; чесність і правдивість (справедливості не можна досягти нечесним шляхом); доброзичливість і чуйність (юристам часто доводиться спілкуватись з людьми, які потрапили у складні життєві ситуації. Однак ці риси не можна ототожнювати з всепрощенням); простота і скромність (потрібні юристу для того, щоб не бути егоїстом і користолюбним); дотримання професійної таємниці (об’єктивне і повне розслідування кримінальної справи без демонстрації інтимного життя учасників юридичного процесу) (З підручника).

 

Завдання 12. Пригадайте правила вживання / невживання апострофа в юридичних термінах.

Перемир’я, П’ємонтський статут, адвокатське об’єднання, ад’юнктура, бронювання, втеча ув’язненого, втрата довір’я, дюверже, виконання зобов’язань, книга пам’яті, суб’єкт злочину.

 

Завдання 13. Поясність правопис складних слів-юридичних термінів.

Судово-експертна установа, мікрорельєф, суспільно небезпечні діяння, кримінально-правові наслідки, взаємозв’язки, загальнонаукові методи криміналістики, судово-адміністративна реформа, загальнотеоретичні проблеми, соціально-правові значущості, кримінально-процесуальне право, повнолітні особи, суспільно корисні заходи, триступенева класифікація, загальноприйнятий спосіб дослідження, дорожньо-транспортна пригода, азотнокисле срібло, слідчо-оперативна група, суспільне телерадіомовлення, почеркознавство, юриспруденція, публічно-правова відповідальність, нормативно-правові акти, динамічні правовідносини, загальновизнані принципи, правозастосовне тлумачення, абсолютно правомірний.

 

Завдання 14. Поясніть правопис слів іншомовного походження (букви е, и, і) - термінів кримінології.

Папілярний узор, система класифікації даних, локалізація поверхні ділянок на долоні, індивідуальність узорів, орієнтований напрям досліджень, диверсії, терористичні акти, оперативні працівники, експертне ототожнення, ступінь симетрії, амплітуда руху рук, демонструвати внутрішній стан, жестикуляція, акцентувати увагу, експертиза письма, конфігурація літер.

 

Завдання 15. Відредагуйте словосполучення. Зробіть висновки про форми дієприкметників в українській мові.

Допомога бажаючим, виборне право, виступаючі зазначили, вищестоячий суд, відпочиваючі, все проникаюча система, дальнобойна зброя, діючий закон, доповнюючий елемент, зв’язаний з потребою, порушення існуючих законів, маніфестуючі, незаживна рана, приникаючі поранення, непоправимі збитки, при обтяжуючих обставинах, працюючий, узагальнююча міра, дивлячись на обставини, пояснивши суду, підводячи підсумки.

 

Завдання 16. Введіть подані дієприкметникові словосполучення в речення, поясніть правопис дієслівних форм.

На взаємоприйнятних засадах, обраний на посаду, відбудовні роботи, вогнетривка цегла, дезінфекційний засіб, дестабілізаційний фактор, додана вартість, забруднювальна речовина, рекомендований лист, закупівельна ціна, захопливі події, обізнані працівники, миролюбний суддя, багатонадійний результат, непридатний до вжитку, оголошений конкурс, перевальна база.

 

Завдання 17. Запишіть текст. Поясніть вживання великої / малої літери в словах.

У законі передбачено, що акти (П/п)резидента щодо призначення та звільнення (Г/г)лав (Д/д)ипломатичних (П/п)редставництв України в інших державах і при (М/м)іжнародних (О/о)рганізаціях скріплюються підписами (П/п)рем’єр-(М/м)іністра і (М/м)іністра (З/з)акордонних (С/с)прав України. Також підписом (П/п)рем’єр-(М/м)іністра та (М/м)іністра (Ю/ю)стиції скріплюються акти (П/п)резидента щодо утворення судів. У законі визначено процедуру та терміни скріплення цих актів. Крім того, у законі визначено, що посадові особи (А/а)парату (Р/р)ади (Н/н)аціональної (Б/б)езпеки та (О/о)борони (РНБО) України, (С/с)екретаріату (П/п)резидента, (К/к)онсультативних, (Д/д)орадчих та інших допоміжних органів і служб, що утворюються (П/п)резидентом України, не мають права давати доручення (У/у)ряду, його членам та втручатися в їхню діяльність (З підручника).

 

Контрольні запитання

1. У чому полягає відмінність понять «культура мови» та «культура мовлення»?

2. Які комунікативні ознаки культури мови ви знаєте?

3. Що називають мовним етикетом?

4. Що таке мовленнєвий етикет?

5. Поясніть поняття спілкувального етикету.

6. Назвіть типові стандартні етикетні ситуації. Які мовні формули ви б застосували в кожній з них?

7. Чому народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнєвого етикету?

8. У яких ситуаціях при звертанні краще надати перевагу займеннику «Ви»?

9. Наведіть приклади типового звертання до судді. Які мовні форми можуть бути сприйняті, як неповага до суду?

10. Що регулюють орфографічні норми?

 

Практичне заняття 3.

(2 години)