Введение. Постановка проблемы.

Карпатському краю притаманні помірно-континентальний клімат, значне атмосферне зволоження, значні коливання температури повітря протягом доби та потужні вітри. Клімату Українських Карпат властива висотна зональність, зумовлена нерівномірним розподілом сонячної радіяції та опадів, хмарністю та іншими метеорологічними факторами. Холодний зимовий період у високогір'ї триває 5—6 місяців, зима настає у третій декаді жовтня, швидкість вітру іноді сягає 40 м/с, середня зимова температура повітря у високогір'ї 30—60°С, хоча в окремі дні показники термометра можуть становити 200—250°С. Сніговий покрив на вершинах гір незначний, сильні вітри здувають сніг у давньольодовикові котли та улоговини, де товщина снігового покриву може перевищувати 5 м. Літо у високогір'ї характеризується значними добовими коливаннями температури повітря. Майже кожного літа тут випадає сніг. Річна кількість опадів сягає понад 1500 мм і залежить від рельєфу, експозиції схилів гір, висоти над рівнем моря.

Проблематичним і майже невивченим фактором загрози існуванню високогірних екосистем є вплив глобальної зміни клімату, що виявляється у змінах температури і темпах циркуляції повітря, а отже, у перерозподілі опадів, швидкості вітру, накопиченню снігу тощо. Існують прогнози про те, що наприкінці ХХІ століття середня температура поверхні Землі підвищиться від 1,40 до 5,80 °С, що значно вплине на зміни для високогір'я Карпат.

Список використаної літератури:

1. Кілінська К. Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України. – Чернівці. – Рута. – 2007. – С. 115-119.

2. Л. І. Воропай, М. О. Куниця "Українські Карпати" – 2001

3. Національний атлас України. (За ред Л.Г. Руденка). К.: - Державне науково-виробниче підприємство „Картографія”. - 2007 - С. 164-174.

4. Бучинський І. О. Клімат Українських Карпат / І. О. Бачинський, М. М. Волеваха, В. О. Коржів. – К.: Наук. думка, 1971. – 172 с.

5. Клімат України / За ред. В. М. Ліпінського, В.А. Дячука, В.М. Бабіченко. — К.: Вид-во Раєвського, 2003. — С. 197.

6. Голубець М.А. Екосистемологія. - Львів: Поллі, 2000. - 395 с.

 

Идеология абсолютной монархии в

Правде воли монаршей…» Феофана Прокоповича

 

Доклад по истории России

студента 1 курса д/о

гр. 1032 Сальникова А. А.

 

Руководитель семинара:

профессор Моряков В. И.

 

Москва 2014

Содержание

Введение…………………………………………………………………….. с.3-4

Историография………………………………………………………………с.4-10

Источники…………………………………………………………………. с.10-11

Основная часть……………………………………………………………. с.11-19

Глава 1……………………………………………………………………... с.11-14

Глава 2……………………………………………………………………... с.14-17

Глава 3……………………………………………………………………... с.17-23

Заключение…………………………………………………………………… с.23

Литература……………………………………………………………………. с.24

Источники……………………………………………………………………... с.25

 

 

Введение. Постановка проблемы.

Первая четверть 18 века в России – это эпоха бурных перемен внутри страны и период очень активной внешней политики. В это время в патриархальной жизни Русского государства происходил невиданный переход от традиционной русской старины к новизне, а на окраинах нашей страны ковалась слава русского оружия. И как часто это бывает, такие перемены приводят и к необходимости изменения государственной идеологии. Новый курс в государственной политике нуждался в идеологическом обосновании. Старые идеи (не буду о них распространяться, чтобы не отбирать хлеб у моих коллег взявших темы №1 и №2) уже не могли использоваться, так как многое к тому времени уже ушло в небытие. А именно: стрелецкое войско, бояре (уравненные с дворянами указом «О единонаследии» 1714 года), патриаршес-тво и другие понятия из старой жизни Русского царства. Теперь власть должна была искать новую социальную опору для себя и обосновать свои деяния (ибо часто случается, что идеология только догоняет политику) посредством новой идеологии.

Объектом моего исследования является идеология абсолютной монархии Феофана Прокоповича.

Предметом моего исследования являются идеи Феофана Прокоповича об идеальной форме правления, о взаимоотношении государя и подданных и о создании государства, изложенные им в «Правде о воле монаршей» и «Регламенте духовной коллегии».

Целью моей работы является выяснить, что говорил Феофан Прокопович в своей идеологии абсолютной монархии об идеальной форме правления, о взаимоотношениях государя и подданных, а также взглядов на создание государства.

Задачи моей работы это: изучение и обзор историографии по теме, анализ и обзор источников, выяснить основные догматы идеологии Феофана Прокоповича, выяснить, чем обусловлено их оформление именно в первой четверти 18 века, как повлияла биография Прокоповича на его произведения, а также выяснить характер отношений Петра I и Прокоповича, и как это повлияло на деятельность последнего.

Идеология – это система взглядов, идей, характеризующая какую-нибудь социальную группу, класс, политическую партию, общество.[1]

Методы моей работы это исторический анализ, критический анализ, классификация и обобщение полученных результатов.