Михайлюк.
1999
ЛІНІ КОСТЕНКО Фортецю, певно, легше взять ворожу, А цього столу й шабля не бере… ("Маруся Чурай") Ліна Костенко Мигтять роки в підстельній вишині. Дрижать "зірки", як мухи в павутинні, А крізь віки ідуть старі пісні Для байстрюків - байдужі чи злочинні.
Пекельний вік ізнов катує край, Народжений в крові і поцілунку! Молюсь повік Марусенці Чурай! В самих Богів не прошу порятунку!
Мою любов могили осягли! На цій землі горьованій, нетлінній. ЇЇ кати на списах пронесли По всіх шляхах у ненці - Україні!
Хай голос чують, совісте свята, Чорнобиль, Крути, Хортиця, Говерла! Бодай заклякли, блазневі вуста, Що репетує, п’яний, "Ще не вмерла…"!
Та пісню вже малеча підняла! Козак проснувсь і розгинає спину, Старий Дніпро, мов сокіл, два крила В одно єднає вічну Україну!
16 березня 1999
ЮРІЮ МУШКЕТИКУ
Без осоружної патетики Й сумнівного єлею, Шаную Юрія Мушкетика Не тільки в ювілеї...
Інтелігент на рівні генному, Ви ідолів не мали, І мудрість сиву, Діогенову, На суржик не міняли.
Поміж сумнівними обновами В Письменницькі пенати Вели народ, щоб в віці новому Вкраїну возвишати.
Бажаю Вам у світі гендликів, В одвічному двобої І далі йти - без посередників Між Богом і собою.
1999
ОЛЕКСАНДРУ ПІСКУНУ
В день народження Ви не питайте: "Скільки літ І як до них дістався?" Сьогодні я побачив світ І в нього закохався!
В житті усякого було На стежках-перетинах. Був хлопець я на все село, Любив одну дівчину.
І серцем досі не збагну Звідкіль наснага бралась: Кохав я завжди ту одну, Що до мене всміхалась.
Хай поталанить, друзі, вам, Щоб не минало свято, Щоб завжди ніжно козакам Всміхалися дівчата!
Бажаю вам козакувать На січовому рівні! Не забувать, не рахувать Ті усмішки чарівні.
Тож не питайте, - "Скільки літ І як до них дістався?" Сьогодні вперше бачу світ І вперше - розсміявся!
Нехай було у цвіті літ І холодно і жарко Сьогодні бачим - дивний світ! За нього вип’єм чарку.
24 квітня-1травня 1999
ГАЛИНІ ВОЛОШИНІЙ
чорнобилянці в день народження
В тобі так дивно все сплелося: Сумлінний день і спрагла ніч, Душі налитеє колосся І вдачі кручений панич!
Тебе ні смак гіркий полину Ні чорне горе - не здола! Землі священної калину Ти вірним серцем сповила.
Твоя, Волошиних родина Пряма, як меч, стрімка, мов спис. В ній ти - Поліська Україна - Квіт чарівних і мужніх рис.
Щасти тобі, надійний друже! Всі ми сьогодні до зорі П’ємо за тебе! Любим дуже. Твої бійці і "сучкарі".*
1999 Чорнобиль _____________ * прозвисько корінних жителів
НАТАЛІ МАКЕДОН та ВАЛЕРІЮ ПЕТУЩАК
Яхтсменам України, котрі вдвох на малій яхті “Лелітка” обійшли навколо земної кулі...
Чому тобі удома не сидиться? Либонь себе потрібно ще пізнать? Гримлять шторми... До чого тут жар-птиця? Летиш крізь них, щоб долю наздогнать...
Таку тебе і бачу і ціную, Таку тебе душею зрозумів. Дозволь тебе, веселко, поцілую, Щоб правду цю забути не посмів.
А ще люблю команду ту єдину: Надію. Віру. Волю і Любов. Вітрило ваше - рідну Україну І моряка, що шторми поборов!
20 березня 1999 Київ
М А О Р І *
Наталі Македон та Валерію Петущак Перетинаю щастя й горе я, Хожу по всіх материках, Стрічаю мужню постать орія Добром вкарбовану в віках.
Фольклор, легенди, мова, звичаї, - Ознаки древньої рідні, Та більш за все її засвідчують Характер, вишивки й пісні.
Я розкошую в дивній аурі, - Вслухаюсь в музику віків, На рівні геннім чую Маорі, Моїх співочих земляків.
На часнику, на хлібі й салі я Зростав в древлянському краю. Чому ж вслухаюся в Австралії В святу Україну мою?
Луна світами щирий благовіст Про першу в світі борозну, Про українську доброзичливість І многогранність талану.
Нехай дорогами солоними Не вкарбувалась древня путь, Петущаків із Македонами** По всій планеті впізнають!
28 травня 1999 _______________ * народність в Новій Зеландії з етнічними ознаками українства. ** Петущак Валерій, Македон Наталка - подружжя українців, котрі обійшли земну кулю на яхті.
|
