ОЛЕКСАНДРУ ТАРАНЦЮ

 

Другові,

народному артисту України,

ліквідатору аварії на ЧАЕС

 

Опівав материнські літа,

Подолав крутизну чорнодення

І частиною вічності став,

Не сприйнявши нежданне затмення.

 

Відцураюсь німої журби,

Одкровенням твій сон не порушу:

Я в тобі, в твоїй пісні любив

України замріяну душу.

 

1998

 

ЛЮДМИЛІ ОСНИЦЬКІЙ

 

медсестрі

Тільки висвітить віконечко

День безхмарний, чи сумний.

До палат приходить сонечко,

Розвидняє наші сни.

 

І привітно усміхаються

Молодиці й козаки,

І надійніше зростаються

Наші рани і кістки.

 

Притиска болюча всячина

Чуйну ауру мою...

Я тобі дарую з вдячністю

Ексклюзивне інтерв’ю.

 

1997

Іванків

 

 

НІНІ ШАПОШНІКОВІЙ

 

керівнику гурту "Відгомін";

 

Сьогодні все тобі скажу

І піде чутка файна,

Що перейшов пісняр межу,

Напевно, з чаркування.

 

А я в пісеннім юнім сні

Угледів ніжно й стало,

Як ти, мов пташенят, пісні

У пазуху сховала.

 

Благословляє творчий шлях

Душа твоя сумлінна,

Живе в окрилених піснях

Співоча Україна.

 

А я "Відгомін" так ловлю,

Немов бракує кисню.

І в нім твій спів, тебе люблю,

Мов лебедину пісню!

 

1997

 

СІМ’Ї ГЕОРГІЯ ГУРВИЧА

 

В святім краю, де тиша шати

Навкруг розкинула свої,

Живуть манюні Гурвичата

І душі пестять солов’ї.

 

Аби в уяві прирівняти

До міста цей природи храм,

На тишу гавкає Агатик

І виникає тарарам!

 

Та намагання ці наївні

Тут спокій тільки звеселять:

Кричить Агат, голосять півні,

А Гурвичата міцно сплять!

 

І вже коли, у пізній ранок,

Спать не захочеться чомусь,

Бабуся їм подасть сніданок

І поцілує їх дідусь!

 

1998

с.Гвоздів

 

ЛЕОНІДУ ХЛОПКОВУ

 

до ювілею друга

 

На тернистих шляхах не корились шаблям,

Хоч служили царям і ломали підкови!

І завдячує Вам праслов’янська Земля,

Козакам, трударям, - легендарним Хлопковим!

 

Запоріжжя дало - материнське тепло,

І характер, мов сталь - від мартенів і станів.

То ж не дивно мені - так довіку було, -

Запорізька земля гартувала титанів!

 

Вже Чорнобиль святий козака зустріча,

Щоб древлянина рід - міг ще землю орати.

На сподвижництво твій розподілений час,

Тільки ніколи піт із чола утирати!

 

Мовить дружня сім’я молитовні слова:

За здоров’я міцне, за талант і наснагу

І за те, щоб твоя золота голова

Подолала могуть і тягар “Саркофагу”!

 

29 січня 1998

 

 

 

НАДЮШІ ДУНАЄВІЙ

 

Душі пісенна семиструнність

Твої омріяла світи.

І з Борщагівки аж у "Юність"

Свята переселила ти.

 

Вінчає ніжності відлуння

Благословенний гурт сім’ї,

Богатирі і три красуні -

Дунаєняточка твої.

 

Не під чужинським знаком Лева,

А під Тільцем з’явилась ти.

Прийми ж, чарівна королево,

Троянду - квітку красоти.

 

20 травня 1998