ІЗОІМУНІЗАЦІЯ ПО Rh- ФАКТОРУЗміст теми Під час вагітності існують захисні механізми, які нормалізують ембріогенез. До них відносять: - Імунологічну толерантність материнського організму до елементів плідного яйця; - Матково-плацентарний бар’єр; - Інгібуючий вплив плацентарних та плодових білків. При порушенні цих механізмів можуть виникати різні патології вагітності, в тому числі і ізоімунізація. Ізоімунізація — одна з клінічних форм імунопатології вагітності, що виникає за умови несумісності організмів матері і плода по різних антигенах та приводить до тяжких порушень стану плода і немовляти.
Найчастіше зустрічаються: - ізоімунізація по резус (Rh)-фактору; - ізоімунізація по АВ0-системі. Дещо рідше - лейкоцитарна ізосенсибілізація - тромбоцитарна ізосенсибілізація ІЗОІМУНІЗАЦІЯ ПО Rh- ФАКТОРУ Rh -ізоімунізація – гуморальна імунна відповідь на еритроцитарні антигени (Аг) плода Rh-групи, включаючи Сс, Dd і Ее (кодуються Rh-алелями). Антитіла (Ат), які утворилися, проникаючи через плаценту, викликають екстраваскулярний гемоліз (опсонізація еритроцитів плода Ат жінки і фагоцитоз еритроцитів) та анемію, що призводить до розвитку еритробластозу плода. Частота несумісності в подружніх парах становить біля 13%, гемолітичної хвороби новонароджених – 0,5%, антенатально гинуть 13% дітей, інтранатально 1%, постнатально – 40%. Фактори ризику: - штучний аборт в анамнезі; - самовільний аборт в анамнезі; - переливання Rh-позитивної крові в анамнезі; - позаматкова вагітність; - відсутність специфічної профілактики Rh-конфлікту після завершення попередньої вагітності; - наявність Rh-конфлікту при попередніх вагітностях. Ризик ізоімунізації збільшують: - відшарування плаценти; - оперативні втручання (ручне відділення плаценти, кесарський розтин, амніоцентез) в анамнезі або під час даної вагітності; - вірусна інфекція (герпетична, цитомегаловірусна). АВ0-конфлікт розвивається за умови існування несумісного поєднання груп крові матері і плода та при наявності у матері Ат до еритроцитів групи крові плода. Групові Ат можуть утворюватися в організмі матері до вагітності у відповідь на проведену гемотерапію, введення вакцин та лікувальних сироваток, при контакті матері з бактеріями, що містять антигенні фактори А і В. Аг плода А і В викликають підвищене вироблення α- чи β-Ат. Найчастіше імунна несумісність виявляється при наявності у матері 0(1) групи крові, а у плода А(II), рідше В(III) або АВ(IV). У випадку імунного конфлікту по АВ0-системі у крові матері з'являються α- чи β-Ат: аглютиніни та гемолізини. Ізоімунізація по системі АВ0 може бути причиною гемолітичної хвороби (ГХ) немовляти від субклінічної до легкої форми, але вона рідко викликає тяжкий еритробластоз чи внутрішньоутробну загибель плода і має значно менший ризик у порівнянні з Rh-несумісністю. При несумісності по системі АВ0 еритроцити плода, потрапляючи в організм вагітної, швидко руйнуються, тому Aт не встигають синтезуватися. Обстеження вагітних на групові імунні Ат доцільне у жінок зі звичним невиношуванням, антенатальною загибеллю плода в анамнезі. АВ0-несумісність пом'якшує перебіг вагітності при Rh-конфлікті. Rh-конфлікт частіше виникає, якщо вагітна і плід мають однакові чи сумісні по системі АВ0 групи крові.
|
