Лекція №3Тема. Творчість Г.Квітки-Основ’яненка (1778 – 1843) План 1. Г.Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури. 2. Сентиментальна і реалістична проза. 3. Бурлескно-реалістичні і сентиментально-реалістичні твори. «Маруся» як зразок сентиментальної повісті. Ідеалізація селянства. Фольклорні мотиви. 4. «Конотопська відьма» – найбільша повість Квітки. Сатира і гумор. Містицизм, комічні ситуації. Гіпербола і гротеск. Головні образи, конфлікт і тема твору. 5. Квітка як російський письменник («Приезжий из столицы», «Пан Халявский»). Сатира і гуманістичні мотиви творчості. 6. Особливості драматургії («Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці»). Практичне заняття №3 Тема. Бурлескно-реалістична проза Г.Квітки-Основ’яненка План 1. Г.Квітка-Основ’яненко – перший класик нової української прози. 2. Оповідання «Салдацький патрет» – як своєрідна декларація права на українську прозу, як засторога реакційним критикам. 3. Народні прислів’я, жартівлива пісня – основа сюжету Квітчиних гумористичних оповідань і ідейно-художня характеристика цих творів: ü «Мертвецький Великдень»; ü «От тобі і скарб»; ü «На пущання – як зав’язано»; ü «Пархімове снідання»; ü «Малоросійська биль» («Купований розум»); ü «Підбрехач». 4. «Конотопська відьма» – одне з найвищих досягнень української гумористичної прози: ü гротеск у зображенні козацької верхівки, від примх якої часто залежить доля простого козацтва; ü елементи фантастики; ü оригінальність композиції. Індивідуальна робота 1. Повторити засоби гумору і сатири. 2. Повторити особливості прозових творів. 3. Повторити особливості комедійних творів. 4. Законспектувати статтю Горболіс Л «Народно-національні характери у творах Г.Квітки-Основ’яненка» (Див.: Горболіс Л Народно-національні характери у творах Г.Квітки-Основ’яненка // Березіль. – 1994. – №9 –№10. – С. 176 – 180). Практичне заняття №4 Тема. Новаторство Г.Квітки-Основ’яненка в жанрі сентиментально-реалістичної повісті. Драматургія Г.Квітки-Основ’яненка План 1. Перша класична повість нової української літератури «Маруся». ü психологізм повісті, розкриття душевного світу героїв. Особливості творення портретів; ü певна ідеалізація селянського побуту, відхилення від життєвої правди; ü гармонія у змалюванні людських настроїв і картин природи. Музичність мови. 2. Проблематика соціально-побутової повісті «Козир-дівка»: ü викриття свавільності, бюрократизму нижчих чиновників, судових канцеляристів – з одного боку, та віра письменника у «доброго пана, у високе начальство» – з другого; ü правдивий показ переваг людини з народу над панством щодо морально-естетичних якостей; ü рішучість, наполегливість у боротьбі за щастя – нові риси жіночого образу у письменника. 3. Повісті «Сердешна Оксана», «Щира любов»: ü сентиментальне й реалістичне в творах; ü засудження панської аморальності – типового явища тогочасної дійсності («Сердешна Оксана»); ü ліричний образ головної героїні, окремі життєво не вмотивовані штрихи цього образу; ü значення авторських відступів у творах. 4. «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка – найвидатніше явище української драматургії цього творчого періоду в плані розвитку традицій І.Котляревського: ü соціально-побутові чинники розвитку конфлікту; ü спосіб розгортання сюжету: багатство, правдивість побутових сцен; ü ліризм у зображенні головних персонажів – Уляни та Олексія, близькість до образів Наталки та Петра; ü гумористичний талант драматурга. 5. «Бой-жінка» Г.Квітки-Основ’яненка. Сюжет, образи, спільні і відмінні риси з творами І. Котляревського. 6. «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка – визначний здобуток автора та всієї української і російської комедіографії: ü сюжет комедії, засвоєні традиції попередників по фольклору; ü образи комедії, розвиток образу Шельменка («Дворянские выборы, часть вторая», «Шельменко – волостний писарь»). Інші персонажі комедії (капітан Скворцов, поміщик Шпак, його донька Прісенька та ін.); ü засоби гумору, сатири в зображенні персонажів комедії; ü мова комедії; ü сценічна історія комедії. 7. Вплив п’єс І.Котляревського та Г.Квітки-Основ’яненка на подальший розвиток української драматургії.
|
