Самостійна робота. Тема. Бурлескно-травестійна поезія

Тема. Бурлескно-травестійна поезія

1. Бурлеск в українській літературі.

2. Гумористичне осмислення подій, пов’язаних з походами Наполеона.

3. Ода Пузини «Малоросійський селянин».

4. «Жабомишодраківка» К.Думитрашка.

Література до теми 3

1. Історія української літератури у восьми томах, т. 2 / Л.Махновець, Д.Чалий, Є.Шабліовський. – К.: Наукова думка, 1967. – С. 191 – 200.

2. Історія української літератури ХІХ ст. у 2 кн. Кн. 1 / За ред. М.Жулинського. – К.: Либідь, 2005. – С. 26 – 63.

3. Історія української літератури: перші десятиріччя ХІХ ст. / За ред. П.Хропко, О.Гнідан, П.Орлик та ін. – К.: Либідь, 1992. – С. 122 – 147.

Тема 4

Самостійна робота

Тема. Побутово-етнографічна драматургія

1. Становлення етнографічно-побутової драматургії.

2. Розвиток української драматургії.

Література до теми 4

1. Історія української літератури у восьми томах, т. 2 / Л.Махновець, Д.Чалий, Є.Шабліовський. – К.: Наукова думка, 1967. – С. 375 – 399.

2. Історія української літератури ХІХ ст. у 2 кн. Кн. 1 / За ред. М.Жулинського. – К.: Либідь, 2005. – С. 204 – 229.

3. Історія української літератури: перші десятиріччя ХІХ ст. / За ред. П.Хропко, О.Гнідан, П.Орлик та ін. – К.: Либідь, 1992. – С. 147 – 175.

Тема 5

Лекція №2

Тема. Творчість П.Гулака-Артемовського (1790 – 1865)

План

1. Загальний огляд життєвого і творчого шляху. Естетичні погляди.

2. Байкарська творчість. Байка «Пан та Собака». Тема, ідея, образи.

3. Романтичні балади («Рибалка», «Пан Твардовський»).

Практичне заняття №2

(це заняття відноситься до теми 7, 8)

Тема. Жанр байки в українській літературі І половини XIX ст.

План

1. Байка як найвище досягнення української реалістичної поезії 10–30 pp. Зв’язок української байки з фольклором. Г.Сковорода – попередник авторів нової української байки.

2. П.Гулак-Артемовський – перший талановитий байкар нової української літератури:

ü байка «Пан та Собака». Життя як джерело фабули. Образи. Соціально-викривальний характер твору і ліберальна обмеженість суспільної критики в ньому;

ü бурлескний вірш «Супліка до Грицька Квітки», його значення для розкриття ідеї байки «Пан та Собака»;

ü інші байки: «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько», «Лікар і здоров’я», «Дві пташки в клітці», «Рибка». Пошуки розповіді в жанрі байки: байка-казка, байка-призказка, власне байка.

3. Тематика байок Є.Гребінки:

ü показ відносин між мірошником і паном («Будяк та «Коноплиночка», «Рожа та Хміль», «Школяр Денис», «Віл», «Злий кінь» та ін.);

ü критика несправедливого суду, сільського і повітового начальства («Ведмежий суд», «Рибалка»);

ü іронічне змалювання панства, показ моральної вищості простого трудівника над панами («Ячмінь», «Пшениця»);

ü побутові мотиви («Лебідь і гуси», «Грішник», «Соловей»).

4. Різновиди байок Л.Боровиковського:

ü коротенька байка–приказка або прибаютка («До друкаря», «Сидір», «Ліхтар», «Крила у вітряка», «Скупий», «Горох»);

ü сюжетна байка («Голова», «Пані», «Суд», «Суддя»). Морально-етична спрямованість байок.

5. Значення жанру байки.