Метод групування

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 714

Метод групування передбачає об’єднання даних в окремі групи, які суттєво відрізняються між собою істотними ознаками. Групування, які дозволяють виділити соціально-економічні типи явища, називають типологічними. Групування, за допомогою яких виявляють вплив структури і складу системи на показники її функціонування, називають структурними,а групування, які виявляють взаємозв’язки між ознаками або вплив різних факторів на показники функціонування системи – аналітичними.

Сільськогосподарські підприємства відрізняються між собою формою власності (державна, кооперативна, приватна), напрямком господарської діяльності, розмірами, обсягом продукції; робітники – віком, заробітною платою, продуктивністю праці; трактори – марками, потужністю і т.д. Ознаки, які покладено в основу групування, називаються групувальними.Вірний вибір групувальної ознаки – один із найважливіших принципів теорії групування. Одні і ті ж дані можуть дати діаметрально протилежні результати при різних прийомах групування.

Тому дані потрібно спочатку виділити в якісно однорідні групи, а вже потім проводити аналіз. Але виділяти різні групи слід на основі глибокого вивчення суті явища, яке досліджується, для подальшого виявлення взаємозв‘язків між окремими факторами і основними показниками. Якщо групування проведено за однією ознакою, його називають простим, якщо за двома і більше ознаками – комбінаційним.

Аналіз можна проводити як у статиці, так і в динаміці.

Після того, як вибрана групувальна ознака, необхідно виділити конкретні групи. Важливе значення має правильний вибір кількості груп. Виділені групи повинні бути якісно однорідними та достатньо великими за кількістю одиниць. Але якщо декілька одиниць і навіть одна одиниця сукупності виражають нове, прогресивне, треба їх виділити окремо і вивчити. При групуванні за атрибутивними ознаками (вид ґрунту, марки машин) кількість груп визначається кількістю відповідних найменувань. При групуванні за дискретними ознаками з невеликою кількістю значень кількість груп визначається числом значень ознак (наприклад, групування господарств по кількості тракторних бригад).

Більш складним є визначення числа груп за кількісними безперервно мінливими ознаками (врожайність, собівартість) або за дискретними ознаками, що змінюються в широкому діапазоні. В цьому разі утворюються інтервали.Під інтервалом розуміють різницю між максимальним і мінімальним значенням ознаки (від – до). За величиною інтервали діляться на рівні і нерівні. У рівних інтервалів різниця між верхньою і нижньою межею однакова. Рівні інтервали застосовують тоді, коли ознака змінюється рівномірно в обмеженому діапазоні.

Кількість інтервалів залежить від числа спостережень і приблизно може бути обчислена за такими формулами:

n ≈ 1 + 3.322´ℓnК, якщо К≤100; (1.10)

n ≈ 5´ℓnК, якщо К>100. (1.11)

Крок інтервалу визначається за формулою:

(1.12)

де n – кількість груп; К – кількість спостережень (даних); δ – крок інтервалу; Xmax – максимальне значення ознаки; Xmin – мінімальне значення ознаки.

Нерівні інтервали, у яких різниця між верхньою і нижньою межею неоднакова, застосовують, якщо ознака змінюється в широкому діапазоні.

Розрізняють інтервали закритіі відкриті. У відкритих інтервалів невідоме максимальне і мінімальне значення. Тому перший і останній інтервал не мають межі (наприклад, довжина гону до 200 м, довжина гону більше 2000 м).

Після вибору групувальної ознаки і створення груп визначають показники для повної характеристики груп, в тому числі, в першу чергу, кількість одиниць групувальної ознаки. Розподіл одиниць сукупності групувальної ознаки за величиною називається рядом розподілу, який часто відіграє самостійну роль при аналізі.