Б) break

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 468

З точки зору вимог сільськогосподарського виробництва, дві третини території України мають несприятливий водний режим. За кількістю опадів площу під ріллею (32.1 млн га) можна поділити на три зони: достатнього зволоження та періодичного перезволоження із сумою опадів більше 700 мм на рік - 7%; недостатнього зволоження (700 - 400 мм) - 76%; посушливу із сумою опадів менше 400 мм - 17%.

У посушливій зоні вирішальне значення в поліпшенні режиму зволоження має зрошення, у перезволоженій - осушення земель.

Грунтово-меліоративні дослідження, які проводяться з метою визначення доцільності зрошення й осушення, суттєво відрізняються за змістом і характером робіт від інших видів ґрунтових досліджень. Як один з обов'язкових розділів пошукових робіт при проектуванні гідромеліоративних систем грунтово-меліоративні дослідження мають такі головні завдання:

1) складання характеристики ґрунтового покриву території, призначеної для меліорації;

2) прогнозування впливу меліорацій на ґрунти;

3) обґрунтування складу та характеру агромеліоративних і агротехнічних заходів з метою попередження розвитку деградаційних процесів і підвищення родючості ґрунтів.

Ґрунтові дослідження для меліоративного будівництва повинні виконуватися згідно з вимогами СНІП 11-9-78 та ВСН-33-2.1.02-85. При виборі земельних масивів під певний вид меліорації необхідно, по-перше, дати оцінку території з точки зору її придатності під зрошення або осушення, по-друге, спрогнозувати всі позитивні і негативні наслідки меліоративних робіт, зокрема вторинне засолення та осолонцювання, заболочення.

При виборі території під зрошення або осушення оцінюють не тільки характер ґрунтового покриву, а й увесь комплекс природних умов - геологічну будову місцевості, характер ґрунтотворних порід, геоморфологію та гідрогеологічні особливості, глибину залягання ґрунтових вод та їх якісний склад, характер рослинності та культуртехнічний стан території і т. ін. Для вирішення цієї складної проблеми потрібний комплексний склад експедиції: ґрунтознавці, гідрогеолог, геоботанік, інші фахівці.

Ґрунтові дослідження передбачають: збирання, аналіз та узагальнення даних про природні умови району меліоративного будівництва, включаючи матеріали минулих років; рекогносцирувальне обстеження; ґрунтове знімання; сольове знімання; ботанічно-культуртехнічне знімання; дослідження фізичних, водних і хімічних властивостей ґрунтів. Велике значення має вивчення попереднього досвіду зрошення або осушення на аналогічних територіях (об'єктах-аналогах) та оцінка економічного ефекту.

Підставою для виконання досліджень є технічне завдання замовника, програма робіт і кошторисно-договірна документація.

Специфікою даного виду ґрунтово-меліоративних досліджень є організація стаціонарних спостережень за динамікою водного, повітряного та сольового режимів. Велика увага приділяється вивченню водно-фізичних властивостей ґрунтів.

Ґрунтові дослідження повинні проводитися в польовий період, початок якого визначається розмерзанням ґрунту та звільненням площ від талих і ґрунтових вод, кінець - початком стійких морозів, сніговим покривом, промерзанням ґрунту.

Масштаб ґрунтового знімання визначається за стадією проектування та категорією складності природних умов (табл. 13).

Таблиця 13