Колекторські властивості карбонатних (тріщинуватих) порід
Тріщинуватість характерна для колекторів усіх типів. Але більшість покладів пов’язаних з тріщинуватими колекторами, приурочені до карбонатних відкладень. Їх поровий простір складається з міжзернового об’єму блоків (матриць), на які пласт розбитий тріщинами, і об’ємів самих тріщин, мікрокарстових пустот і каверн. Часто поровий простір тріщинуватого колектора розглядається як система двох його видів – міжзернового порового простору блоків і систем тріщин, вкладених одна і іншу. Тому крім колекторських властивостей порід блоків (матриць) тріщинуваті породи характеризуються також параметрами, які визначають властивості тріщинного простору. До них відносяться тріщинна пустотність і проникність, густота, щільність і розкритість тріщин. Ступінь тріщинуватості гірської породи характеризується об’ємною Т і поверхневою Р щільністю тріщин та їх густотою Г:
де S – площа половини поверхні усіх стінок тріщин, що пересікають об’єм V породи; l – сумарна довжина слідів усіх тріщин, що виходять на поверхню площею F; Δn – число тріщин, що пересікають нормаль до поверхні тріщин, в елементі довжини ΔL цієї нормалі. Тріщинна пустотність (тріщинна пористість) m т – відношення об’єму тріщин до об’єму породи
де b – розкритість тріщин (середньостатистична відстань між стінками тріщин). Залежність проникності тріщин від розкритості b і тріщинної пустотності описується співвідношенням
де b – розкритість тріщин, мм; m т – тріщинна пустотність; k т – тріщинна проникність, мкм2. Параметри тріщинуватості вивчаються за керном, даними геофізичних та гідродинамічних досліджень пластів, методами фотографування відкритих стовбурів свердловин у зоні пласта та ін.
|
; 
; 
,
,
,
