Улаштування iн'єкцiйної гiдроiзоляцiї

Щоб улаштувати iн'єкцiйну гiдроiзоляцiю, у тiлi iзольованих конст­рукцiй будiвель утворюють спецiальнi отвори або свердловини для на­гнiтання в них ущiльнювальних речовин, якi надалi забезпечують гiдро­iзоляцiйний ефект. До найефективнiших способiв улаштування iн'єкцiйної гiдроiзоляцiї належать: цементування, бiтумування, нагнiтання гiдpoaктивних полiмерних речовин.

Цементування призначене для замазування трiщин i виправлення де­фектiв бетонування. Щоб забезпечити високу якiсть робiт з цементуван­ня i досягти гiдроiзоляцiйного ефекту, на початку робiт визначають роз­мiри трiщин, фактичнi швидкостi фiльтрування води та їїхiмiчний склад. За отриманими результатами складають проект виконання робiт, в якому встановлюють об'ємi межi цементування, кiлькiсть рядiв свердловин, їхнi глибину i напрямок. Найефективнiше розмiщувати свердловини рядами на відcтaнi 0,7... 1,5 м одна вiд одної в шаховому порядку.

Для цементування трiщин розкриттям понад 0,15 мм у бетоннiй кон­струкцiї застосовують розчини на звичайних цементах. Якщо трiщини ма­ють меншi розмiри, то застосовують цементно-колоїднi розчини, в якi вводять добавки, що сприяють кращому заповненню трiщин i прискорю­ють процес твердiння.

Цементування проводять лише при додатних температурах повiтря, дотримуючись такого порядку виконання робiт: спочатку цементують наскрiзнi поздовжнi й поперечнi вертикальнi трiщини, а потiм - глибокi, але ненаскрiзнi вертикальнi й горизонтальнi з боку, що омиваеться водою. В останню чергу цементують коpоткi за довжиною трiщини - Biд 1,0 до 1,5 м i трiщини у з'єднаннях.

Щоб зацементувати трiщини в залiзобетонних конструкцiях, свердло­вини бурять пiд кутом до їхньої поверхнi на глибину, не меншу нiж 0,3 м, а в масивних бетон них конструкцiях - на глибину, не меншу нiж 0,5 м. Пiд час бурiння свердловин у залiзобетонних конструкцiях не можна до­пускати порушення або розриву арматури. Свердловини дiаметром до 50 мм бурять переносними перфораторами, а дiаметром вiд 50 до 76 мм­бурильними верстатами. Перед цементуванням свердловини промивають водою. Роботи починають з iн'єкцiї рiдких розчинiв до досягнення гра­ничного тиску. Якщо тиск не зростае, то переходять до нагнiтання роз­чинiв бiльшої в'язкостi. Нагнiтання розчинiв припиняють, якщо розчин не поглинаеться протягом 20 хв або якщо питоме поглинання розчину не перевищує 0,005 л/хв. Тиск, при якому здiйснюеться цементування, не повинен перевищувати мiцностi конструкцiї, щоб не допустити утворен­ня нових трiщин або руйнування конструкцiї.

При цементуваннi трiщин у спорудах з дренажними пристроями сверд­ловини бурять на вiдcтaнi 1,0... 1,5 м вiд дренажу, щоб не забити його роз­чином, що iн'єктуеться. Kpiм того, в процесi цементування дренаж пе­рiодично промивають водою.

Бiтумування здiйснюють нагнiтанням у свердловини гарячого бiтуму (БНД 60/90 або БНД 40/60) або холодних бiтумних емульсiй i паст, виго­товлених з бiтумiв БН 90/30 i БН 130/180. Бiтумування гарячим бiтумом виконують у кiлька прийомiв, оскiльки при охолодженнi бiтум зменшуеть­ся в об'емi на 8... 11 %. Щоб розiгрiти бiтум у свердловинi при повторному нaгнiтaннi, кожну свердловину обладнують нагрiвним пристроем, що сприяе кращому заповненню трiщин бiтумом.

Нагнiтання гiдроактuвнux полiмернux розчuнiв застосовують, щоб ство­рити гiдроiзоляцiйний шар у пiдземних будiвельних конструкцiях глибо­кого закладення.

Якщо даних про характер пустот за облицюванням немае, то роботи з усунення протiкання води матимуть пошуково-експериментальний ха­рактер.

Первинне нагнiтання розчину здiйснюють у разi виявлення значних пустот за облицюванням, а контрольне - щоб повнicтю виключити при­плив води.

Рецептуру розчинiв пiдбирають у лабораторних умовах з урахуванням поступового переходу в процесi закачування вiд рiдких до густiших роз­чинiв.

Для конструкцiй, що перебувають у водi, найдоцiльнiше застосовува­ти полiуретановi iн'єкцiйнi композицiї, якi тверднуть пiд дiею вологи, що мiститься в тiлi конструкцiї, а при затвердiннi розширяються, витiсняючи воду i заповнюючи вiльний простiр. Пiд час виконання робiт уважно спо­стерiгають за станом тунелю. У разi виявлення течi, капання або iнших ознак фiльтрацiї води в цi споруди роботи припиняють i продовжують їх пicля змiни рецептури закачуваного розчину (додавання прискорювачiв схоплювання розчину тощо). Для перехоплення води вiд випадкових протiкaнь влаштовують водовiдвiдний жолоб i приймальне корито.

Виходячи з осо6ливостей будiвельної конструкцй i можливостей будi­вельної органiзацiї, гiдроiзоляцiйну композицiю можна iн'єктувати гiдpaвлiчним способом за допомогою насоса, стиснутим повiтрям з викорис­танням розчинонагнiтачiв, гiдравлiчним пiд дiею власної маси iн'екцiйної композицiї, що подаеться з високо пiднятого витратного бачка.