Схвалено редакційно-видавничою радою Національної академії внутрішніх справ УкраїниПлішкін В.М.І П389 Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К.:
Національна академія внутрішніх справ України, 1999. - 702 с. ISВN 966-7474-05-4
У підручнику "Теорія управління органами внутрішніх справ" на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної управлінської літератури і практики розглядаються теоретичні питання управління діяльністю органів внутрішніх справ по боротьбі зі злочинністю та охороні громадського порядку. Підручник складається з двох частин: перша – "Методологічні засади управління органами внутрішніх справ" і друга – "Організаційні засади управління органами внутрішніх справ". У частині першій висвітлюється понятійний апарат теорії управління: поняття соціального управління, його механізм, система та процес. У частині другій на основі розглянутого методологічного апарату розкриваються основні елементи організації управління в органах внутрішніх справ: організація системи і процесу управління, забезпечення управління та наукова організація управлінської праці в органах внутрішніх справ. Підручник є першою системною розробкою теорії управління органами внутрішніх справ, яка виконана в Україні. Крім курсантів і слухачів вищих закладів освіти МВС України, він може бути використаний ад’юнктами, докторантами, викладачами і практичними працівниками органів внутрішніх справ, а також слухачами навчальних закладів інших правоохоронних органів України, всіма, хто цікавиться питаннями управління. ББК Х 621 Рецензенти В.В. Цвєтков, член-кореспондент НАН України, академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор; М.Г. Вербенський, Перший заступник начальника Головного штабу МВС України, кандидат юридичних наук; І.Г. Кириченко, начальник управління освіти та науки ГУРОС МВС України, член-кореспондент МКА, кандидат юридичних наук, доцент; В.М. Поваляєв, начальник кафедри управління Академії СБ України, кандидат юридичних наук, доцент. © Національна академія внутрішніх справ України. 1999 © Ю.Ф. Кравченко, 1999 I5ВN 966-7474-05-4
Передмова Наш час характеризується дуже складними і суперечливими процесами суспільного життя. Основні засади суспільства перехідної економіки в цілому сформовані, але дезінтеграційні процеси, нагромаджений деструктивний потенціал погрожують негативними наслідками для розвитку українського суспільства. Управлінські структури при цьому часто діють емпірично, переважно нераціональним способом проб і помилок. Управління значною мірою визначає якість сучасного соціального стану і його майбутнє. Коли зростає розмах історичних перетворень, то відповідно зростає і роль управління в забезпеченні злагодженого, чіткого, безперебійного функціонування соціального організму. Нині, коли радикальні перетворення охопили всі найважливіші сфери суспільства - політику, економіку, культуру, духовне життя, розмаїтий і складний комплекс суспільних відносин, роль управління важко переоцінити, від його якості й ефективності надзвичайно залежить доля країни. Тому існуючі об’єктивні фактори суспільного життя зумовлюють потребу постійного вдосконалення методів і прийомів управлінської діяльності, а також структурно-організаційних форм управління, в тому числі й в сфері діяльності органів внутрішніх справ, насамперед міліції. Президент України Л.Д. Кучма постійно підкреслює необхідність підвищення ефективності управління у різних сферах суспільного життя, в тому числі у сфері боротьби зі злочинністю. Зокрема, він підкреслив, що бачить "принаймні три причини недостатньої ефективності нашої протидії натиску криміналітету в економічній сфері. Перша ~ кадрова: брак досвіду, достатньо підготовлених людей, невисокі моральні якості частини працівників. Втім, це стосується не лише правоохо- Ронних структур. Друга - організаційна: відсутність у роботі системності, скоординованості, відставання її від динаміки злочинної діяльності. Третя – правова: неповнота і суперечливість законодавчої бази"‘. Інакше кажучи. Президент вважає, що основні причини наших невдач у боротьбі зі злочинністю лежать в управлінській сфері. Міліція завжди виконувала важливу роль у нашому суспільстві. Ця роль і відповідальність міліції значно зростають у перехідний період. Незважаючи на доволі високу керованість порівняно з іншими державними інститутами, система органів внутрішніх справ також потребує вдосконалення управління, і тепер, як ніколи раніше, управління в системі необхідно будувати і здійснювати на науковій основі. Керівництво держави і МВС постійно вживають заходів щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, однак потрібно провести ретельний аналіз набутого досвіду і на цій основі здійснити вироблення науково-узагальнюючих висновків і рекомендацій по дальшому вдосконаленню форм і методів управ ління в сфері охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю. А це неможливо без достатнього рівня управлінської підготовки як керівного, так і виконавського складу органів внутрішніх справ, без оволодіння ними наукою управління, мета якої навчити логічно та раціонально мислити, а головне – ефективно діяти в різних складних ситуаціях. У той же час треба чітко розуміти, що якими б значними не були досягнення теорії управління, вони самі по собі не здатні забезпечити раціональність управлінської діяльності і тим самим її ефективний вплив на діяльність предметні/, якщо не перетворяться на практичні знання та вміння керівників і ви- Урядовий кур’єр. - 1998. - 26 листопада.
|
