Тема: Метод спостереження

Мета заняття: навчитись описувати і аналізувати поведінку людини за допомогою метода спостереження.

План

1. Методика «Знайомі незнайомці».

2. Методика «Поганий-хороший».

3. Методика «Поведінковий портрет».

4. Методика Р. Бейлза.

5. Методика спостереження за поведінкою організатора дискусії між дітьми після перегляду телепередачі, спектакля та ін. Спостереження та пояснення феноменів групової поведінки.

6. Техніка спостереження та складання портрету за методикою «Перше враження».

7. Методика спостереження за словесними впливами вчителя на уроці Л. А. Регуш.

Методичні рекомендації до методики «Знайомі незнайомці»

Мета: навчитись детально описувати поведінку незнайомих людей.

Процедура: У звичайних природніх життєвих ситуаціях провести спостереження за незнайомими людьми (5 досліджуваних), описати самі ситуації і манеру поведінки кожного з них. В описах виділити найбільш яскраві поведінкові реакції. Придумати назви цим типам людей.

Завдання роботи: 1) навчитись детально описувати поведінку незнайомих людей, 2) навчитись визначати найбільш яскраві поведінкові риси, 3) оформити отримані відомості у вигляді звіту.

Методичні рекомендації до методики «Поганий-хороший»

Мета: навчитись детально, об’єктивно описувати знайомих людей.

Процедура: Обрати з кола своїх знайомих З людини, які вирізняються різним рівнем комунікативних здібностей. Опишіть якості першої людини, яка має високий рівень комунікабельності, другої людини, яка має труднощі у спілкуванні, і третьої – проміжного типу між першим і другим.

Завдання роботи: 1) визначити стиль поведінки людей з різним рівнем комунікативних якостей, 2) навчитись виділяти типові поведінкові реакції людей різного комунікативного типу, 3) скласти описові портрети кожного типу і представити це у вигляді аналітичного звіту.

Методичні рекомендації до методики «Поведінковий портрет»

Тема: польове включене скрите спостереження. Нестандартизований тип спостереження. Щоденникова форма запису даних спостереження. Пролонговане спостереження.

Вступ. Польове спостереження відбувається у природній обстановці, в реальній життєвій ситуації, у безпосередньому контакті з об’єктом. Воно є включеним. Спостерігач включений у ті самі події, що і досліджуваний, знаходиться в контакті з ним і приймає участь в його діяльності.

Як спосіб збору інформації спостереження дозволяє отримувати обґрунтовані и стійкі дані за рахунок того, що спостерігається один і той же об’єкт в різних ситуаціях (нормальних і стресових, стандартних і незвичних). Не можна змішувати описи подій і інтерпретацію.

Надійність отриманих результатів підвищується за рахунок використання ситуації перехресного спостереження, коли декілька різних спостерігачів слідкують за одним і тим самим об’єктом, а потім співставляють дані, оцінки, інтерпретації подій.

Лонгітюдний характер спостереження забезпечує надійність і достовірність фактів за рахунок проведення спостереження протягом довгого часу.

Завдання роботи: 1) скласти «поведінковий портрет» дорослої людини з метою наступної ідентифікації його з досліджуваним, 2) виділити в портреті поведінки людини головні, найбільш характерні, індивідуальні і другорядні, малохарактерні, загальні риси, 3) правильно відбити співвідношення рис у цілісній поведінці людини без деталізації або схематизації.

Основні лінії поведінки і «поведінкового портрета»

Для складання «психологічного портрета» необхідно одночасно спостерігати як за поведінкою людини, так і за ситуацією, в якій вона проявляється.

При вирішенні завдання оптимальним є застосування нестандартизованого спостереження, що не лімітує ні мову опису, ні вибір одиниць спостереження.

В якості загальної схеми нестандартизованого спостереження можуть бути використані наступні параметри «поведінкового портрета».

Окремі особливості зовнішнього вигляду, що мають значення для характеристики спостерігаємої людини (стиль одягу і зачіски досліджуваного, наскільки він «такий як всі» або виділяється, приваблює до себе увагу). Які елементи поведінки або ситуації це підтверджують?

Пантоміміка (осанка, особливість ходи, жестикуляція, характерні індивідуальні пози, скованість або свобода рухів).

Міміка (загальний вираз обличчя, стриманість, виразність міміки, в яких ситуаціях міміка буває особливо пожвавленою, в яких скованою).

Мовна поведінка (мовчазність, багатослів’я, лаконізм, стилістичні особливості, зміст і культура мови, інтонаційне багатство, культура мови).

Поведінка по відношенню до інших людей – положення в колективі і відношення до цього, спосіб встановлення контактів, характер спілкування (ділове, особистісне, ситуативне, егоцентричне і ін.); стиль спілкування (з орієнтацією на співрозмовника і на себе); позиція у спілкуванні (активна, пасивна, агресивна, тяга до домінування); наявність протиріч у поведінці (різні способи поведінки в типових ситуаціях).

Поведінкові прояви відношення до самого себе (до зовнішності, недолікам, перевагам, можливостям, особистим речам).

Поведінка в психологічно значущих ситуаціях (при виконанні завдання, у конфліктній ситуації).

Поведінка в основній діяльності (навчання).

Приклади, що характеризують найбільш специфічні поведінкові акти.

Фіксація даних спостереження

Для польового спостереження, лонгітюдного і нестандартизованого за формою, традиційним способом фіксації даних є щоденник спостережень.

Щоденником спостережень є записи фактів з життя спостерігаємої особистості. Записи спостережень не повинні перетворюватись в опис вражень і суджень спостерігача. Запис в щоденнику має носити фотографічний характер.

 

Дата	Час	Місце	Соціальна ситуація	Предметне оточення	Примітки

 

У щоденнику спостережень використовується комбінований тип записів (частина по пам’яті, а частина безпосередньо під час спостереження процесу поведінки).

У щоденнику спостереження треба відбити судження спостерігача і інтерпретувати реальні поведінкові акти. Мова записів має бути точною, діловою.

Спостерігати за об’єктоммає проходити протягом п’яти тижнів. Студентам необхідно зберігати тайну, хто за ким спостерігає.

Для опису портрета необхідно дотримуватись наступних вимог:

- мимовільна форма інтерпретації, застосування порівнянь, літературних зворотів і т.п.;

- обов’язковий опис найбільшого числа сторін і рис поведінки;

- ігнорування описів специфічних рис зовнішності спостерігаємої людини.

Оскільки студенти можуть обрати одногрупників у якості об’єкта спостереження, і «поведінкові портрети» будуть зачитуватись і обговорюватись в групах, треба відмовитись в описі від спроб «проникнути у внутрішній світ», що може погіршити психологічний клімат в групі.

Студенти можуть скористатись схемою перехресного спостереження, при якому за одним досліджуваним спостерігає одразу декілька чоловік, а сам досліджуваний спостерігає за іншим. Спостереження має охопити поведінку досліджуваного в разних ситуаціях. Спостерігати треба скритно, тактовно. Результати спостережень фіксують у щоденнику спостережень.

Звіт будується за наступною схемою:

1. Вступ. Дається короткий опис завдань роботи.

2. Методика. Описуються способи збору матеріалу для складання «портрета», порядок спостережень за досліджуваним і фіксації даних у щоденнику.

3. Результати. Наводяться «поведінкові портрети» одного й того ж досліджуваного, але складеного різними дослідниками.

4. Обговорення результатів. Перераховуються і кваліфікуються типи ознак, що були використані в портретах. Аналізуються розрізнення між «портретами» та їх можливі причини. Проводиться порівняльний аналіз двох «портретів» однієї і той самої людини, запропонований двома різними спостерігачами, одним з яких є автор звіту. Аналізуються типи ознак, що викликали різні точки зору у спостерігачів. Обговорюються особливості польового нестандартизованого спостереження, допущені помилки, способи покращення якості даних спостереження

5. Висновки.

6. До звіту обов’язково прикладається щоденник спостережень.