Емоції мотивів діяльності.

Емоції позитивних мотивів:

соціально-обумовлені: обов’язку, ідеалів, відповідальності;

особистістно-обумовлені емоції: емоції настрою, пізнання, інтересів.

Емоції негативних мотивів: соціально-обумовлені, емоції принадження, емоції страху, невідповідності рівнів домагань.

Емоції обумовлені метою діяльності: емоції оцінки мети, значимості мети, наближеності мети, визначеності мети.

Емоції обумовлені засобами діяльності: емоції пов’язані з інформаційними характеристиками, про засоби озброєння та зв’язку.

Емоції обумовлені засобами діяльності: емоції обумовлені процесом прийняття рішень, емоції творчості, емоції ризику, пошуку та ціни рішень; емоції реалізації рішень: емоції реалізації рішення, емоції невизначеності успіху, емоції наближеності до мети; емоції пов’язані з особистісними факторами поведінки (престижу, змагання, рольових характеристик, групової атмосфери); емоції вартості діяльності. Емоції пов’язані із зовнішніми факторами діяльності (емоції середовища та емоції небезпеки).

Стан втоми. Спеціаліст в галузі психічних станів Н.Д.Левітов визначив як позитивний так і негативний вплив станів на успішність поведінки і діяльності. Найбільш актуальним він вважає - стан втоми. Втомлення визначає стан після виконання важкої фізичної або розумової праці. Дослідник визначає такі компоненти цього стану: порушення уваги, сенсорних процесів, моторних функцій, пам’яті. Втома буває психічною та фізичною. Однією з причин втоми пожежного є тривалий вплив сильних звуків та шуму під час пожежі, нерегулярні звукові подразники, що викликають підвищену увагу; сильне м’язове навантаження, відсутність відпочинку, негативні емоції в ході виконання діяльності, психологічна несумісність представників підрозділу.

Особливо слід звернути увагу на характеристику стану емоційної напруженості, який виникає в ускладнених умовах діяльності (обмеження часу для виконання діяльності, ситуацій підвищеної відповідальності, необхідність діяльності в присутності безпосередніх начальників, а також обмеженість інформації). Стан напруженостізалежить від умов діяльності, і в той же час впливає на її ефективність. Помірність напруження викликає підвищену активність, добре самопочуття, вмотивованість на досягнення високих результатів. Підвищена напруженість супроводжується почуттям дискомфорту, розгубленості і приводить до вибуху діяльності. Сучасні дослідники (В.Л. Марищук, К.К. Платонов, Є.А. Мілерян та ін.) визначили чотири форми поведінки в екстремальних умовах: напружений тип (характеризується загальмованістю, скованістю або сильною імпульсивністю та хаотичністю), гальмівний тип (характеризується повною загальмованістю дій), боягузницький тип поведінки (характеризується проявом апатії, пасивності та ухиленням від втручання в хід подій), прогресивний тип поведінки. Існує категорія людей, які с екстремальних умовах досягають найбільшої ефективності діяльності, складності та небезпека їх надихають, підвищують працездатність, мобілізують фізичні та психічні сили. Психологи пропонують три основних способи профілактики психічної напруженості: психологічний відбір, виховання емоційних вольових якостей, створення позитивного психологічного клімату та оптимізація умов діяльності.

Дослідник Столяренко О.М. визначає 3 рівня (межі напруженості):

1. рівень (межа) – починає зникати винахідливість, здібність творчо вирішувати задачі, виникають провали в пам’яті, знижується швидкість переробки інформації. Добре відпрацьовані дії здійснюються з помилками (малими – великими - грубими). Послаблюються спостережливість, увага, тремтять руки, ноги, порушується координація руху, змінюється голос.

2. рівень (межа) – межа зростання напруженості, виникають вольові, моральні порушення: послаблюється бойова активність, знижується самоконтроль, з’являються ілюзії, нерішучість, необережність переростає у боягузтво, погіршується виконання наказів, з’являється недисциплінованість.

3. рівень (межа) – ця межа максимального напруження, характеризується тимчасовою втратою свідомості, втратою контролю над собою, повним гальмуванням, нерухомістю, байдужістю; гострими психічними реакціями, агресивністю. Керівники підрозділів повинні знати особливості такого стану та вчасно реагувати: знімати з бойової ділянки, звільняти від виконання завдання, підтримувати.

Питання для самоконтролю

Дайте визначення поняттю діяльність.

Які компоненти характеризують структуру професійної діяльності?

Дайте характеристику підструктурам професійної діяльності.

Назвіть фактори які впливають на діяльність пожежника.

Дайте характеристику зовнішнім та внутрішнім факторам.

Дайте психологічну оцінку трьом етапам бойової діяльності пожежників.

Як емоції впливають на діяльність пожежників.

Дайте характеристику основним емоційним станам пожежників, які виникають під час діяльності.

Які рівні напруження діяльності визначає дослідник Столяренко О.М.?