Еклампсія.Про високий ризик еклампсії свідчать: сильний головний біль, висока гіпертензія (діастолічний АТ > 120 мм рт.ст.), нудота, блювання, порушення зору, біль у правому підребер’ї та/або епігастральній ділянці. Головні цілі екстреної допомоги: — припинення судом; — відновлення прохідності дихальних шляхів. Задачі інтенсивної терапії після ліквідації судом: — попередження повторних судомних нападів; — усунення гіпоксії і ацидозу (дихального та метаболічного); — профілактика аспіраційного синдрому; — невідкладне розродження. Перша допомога при розвитку приступу еклампсії. — Лікування у разі нападу судом починається на місці. — Хвору укладають на рівну поверхню у положенні на лівому боці, швидко звільняють дихальні шляхи, відкриваючи рот і висуваючи вперед нижню щелепу, паралельно евакуюють вміст ротової порожнини. За можливості, якщо збережено спонтанне дихання, вводять повітровід та проводять інгаляцію кисню. — За умови розвитку тривалого апное негайно починають примусову вентиляцію носо-лицьовою маскою з подачею 100% кисню. Якщо судоми повторюються або хвора залишається у стані коми, вводять м’язові релаксанти та переводять пацієнтку на штучну вентиляцію легенів (ШВЛ) у режимі помірної гіпервентиляції. — Здійснюють катетеризацію периферичної вени та починають введення протисудомних препаратів (сульфат магнію – болюс 4 г протягом 5 хвилин внутрішньовенно, потім підтримуюча терапія 1-2 г/год) під ретельним контролем АТ і ЧСС. Якщо напади тривають, внутрішньовенно вводять ще 2 г сульфату магнію (8 мл 25% розчину) протягом 3-5 хвилин. Можна використовувати в/в введення промедолу 2% – 2мл, дроперидолу 0,5% – 2мл, сибазону 2мл та піпольфену 1мл (нейролепсія), тіопенталу-натрію (450–500 мг) упродовж 3 хвилин. Якщо напад судом триває понад 30 хвилин, цей стан розглядають як екламптичний статус. — Якщо діастолічний АТ залишається на високому рівні (> 110 мм рт.ст.), проводять антигіпертензивну терапію. — Катетеризують сечовий міхур. — Усі маніпуляції (катетеризація вен, сечового міхура, акушерські маніпуляції) проводять під загальною анестезією тіопенталом-натрієм або закисом азоту з киснем. Розродження здійснюється терміново.
Спостереження за жінкою, що перенесла прееклампсію/еклампсію після виписки з пологового стаціонару. В умовах жіночої консультації за участю терапевта проводять диспансерний нагляд за жінкою, яка перенесла середнього ступеня або тяжку прееклампсію чи еклампсію: – патронаж на дому, – консультація профільних спеціалістів (за необхідності), – комплексне обстеження через 6 тижнів після пологів. Жінки, які потребують лікування гіпотензивними препаратами, після виписки з пологового стаціонару проходять огляд щотижня з обов’язковим лабораторним контролем рівня протеїнурії та концентрації креатиніну у плазмі крові. У разі збереження гіпертензії протягом 3 тижнів після пологів жінку госпіталізують до терапевтичного стаціонару. Тривалість диспансерного нагляду після перенесеної середнього ступеня або тяжкої прееклампсії чи еклампсії – 1 рік.
|
