Історичні праці О. М. Лазаревського.

О Л (1834-1902).Плідна наукова діяльність О.Лазаревського як історика Укр починається з 60-х рр. 19 ст. Його наукова спадщина охоплює близько 450 наук праць. Предметом дослід О.Л була іст селян життя, економіки, соц відносин на Лівоб Укр II пол. 17 і 18 ст.

Вивчення архівів, архівних матеріалів Л почав відразу ж після переїзду до Чернігова. Уже в статті "Статистические сведения об украинских народних школах и госпиталях в 18 веке" (1862) Л повідомляв, що знайшов в архіві Малоросійської колегії ревізькі полкові книги семи укр полків. Публікуючи наступного 1863 р. "Рассказн из истории Левобережной Украйни 18 века", Лазаревський відзначав, що ця його праця грунтується майже винятково на фактах, запозичених із архівних справ Генеральної військової канцелярії. 1866 р. Лазаревський видає моногр "Малороссийские посполитме крестьяне (1648-1783)", яка була написана лише на матеріалах чернігівських архівів.

Проблема соц відносин коз старшини, з одного боку, і селян та рядових козаків, з другого, стала основною проблемою подальших досліджень Л. В 1875-1876 рр. історик публікує серії нарисів під заг назвою "Очерки малороссийских фамилий. Материальї из истории общества в 17 и 18 веках". Тісно пов'язані з ними за змістом і структурою нові нариси під назвою "Люди Старой Малороссии". Поряд з нарисами з історії окремих укр дворянських родів Л в період 60-70-х рр. пише узагальнюючі праці, нариси про сотників, парафіальне духовенство та монахів.

О.Л активно досліджував також історію сіл Лівоб Укр. У 80-ті роки він підготував "Исторические очерки сел и селян Левобережной Малороссии".

Останньою великою роботою Л була монографія "Описание Старой Малороссии". Старою Малоросією він називав Лівоб У другої половини 17 ст. з наступними змінами у 18ст.

У 1882 р. Л разом з Лебединцевим почав видавати журнал "Киевская старина". Журнал об'єднував переважно ліберальну укр. інтелігенцію і зіграв помітну роль у розвитку укр іст науки.

Поява "Киевской старини" особливо сприяла діяльності Л. Майже в кожному номері журналу друкувались його дослідження, публікації нових документів, рецензії. З них найбільше заслуговують на увагу "Сулимовский архив" (1882), "Галагановский фамильний архив" (1883), "Универсал гетмана Разумовского об ограничении права перехода крестьян"(1884), "Отрнвки из нежинских магистратских книг. 1657-1674 гг." (1887), "Акти Переяславского полка XVII - XVIII в." (1890). Слід зауважити, що більшість цих праць мала велике наукове значення, якого вони не втратили й до наших днів.