ДУМКИ ШКРЕБУТЬ
Вона чи лиса, чи патлата Живе совою; в ніч глуху Думки шкребуть, немов мишата, Долівку в темному льоху.
Успіли, з молодих та ранні, Життєво нафантазувать: Апофеоз - у ресторані, А решта - красти та хапать.
Отож, смердить іще й сьогодні Найпродисвітня погань та В душі якої, як в безодні, Нема ні зірки, ні хреста.
СОБІ Чого б тобі? Живи як всі. Торгуй. Підкрадуй небагатко... Купи в селі благеньку хатку... Броди по вранішній росі,
Держи курей і поросят, Сади город. Жени щось путнє. Невже ж твоя наснага вся, - Пісень минуле і майбутнє?
"Садок вишневий коло хати"... "Співають ідучи дівчата"... Було і є. І вічно буде. Простіть мені відвертість, люди.
1998
ПО БАРТЕРУ
Написали кандидати: "Як прийдем до влади Обіцяєм повернути Вкрадене і вклади".
Хмикнув Гриць: "За дурнів мають Нас ділки даремно! Хай спочатку повертають, Тоді й оберемо!
Хай завчасно нам складають Докладну записку, Між собою визначають Першого у списку.
Щоб народ користувався Виборним моментом: Той хто більше нахапався Буде президентом!"
1999
* * *
В гуртовній битві за майбутнє Долають бджоли всі путі. Пихаті остогидлі трутні Жеруть їх мед - у самоті.
Отак і в нашому житті Бува подекуди мій друже, То ж прозрівай, не будь байдужим Бо сенс життя - не в каятті.
2. П О П Р О С Т О М У
|
