СИЛА СЛОВА

 

 

Я розмовляв із диваком,

Повчав мене упертий:

"Одне - орати язиком,

А друге - плуга перти!"

 

Тьмяний розвиднюючи час,

Розповідають книги,

Які поля зорав Тарас,

Які тримав чепіги.

 

Тож сумніватись я не звик,

Що розуміють люди:

"Коли до розуму - язик, -

Оранка добра буде!"

 

1994

 

РОЗДУМИ НА ФІЛОСОФСЬКИХ ЧИТАННЯХ...

 

І нині і прісно. І прісно і нині

Згуртовано мислю в голодній Волині.

Побачив? Збагнув? Чи достоту понюхав

Химеру цупку філософського духу?

 

Відверто: сумне усвідомлення маю.

Питання ясне: Я не знав і не знаю!

Не знатиму знов. Анічого! Ніколи!

Без власних основ розумової школи.

 

Стара філософія, мудра небога,

Ховала мене од сектантів - до Бога!

Новітня товкла "матюком" ненависним,

Коли цеє "масі" вбачалось корисним.

 

Що далі чекати? Життя чи спокуси?

Одвічне питаннячко: "Буть чи не бути?"

 

Прости, Україно, мудренькому сину

На довгім шляху філософську провину.

Прости йому гріх, перворідная мати,

Тебе не беріг, аби знов воскресати...

 

Сучасний філософ основ не кидає:

Питво вподобляє, а кухлі - міняє...

То ж грекам лишають тягар многослов’я

І п’ють за твоє Україно, здоров’я.

 

1994

Луцьк

 

 

 

 

ЖИТТЄВА ПОЗИЦІЯ

 

Соціалізму й капіталу

Вивча єство робочий люд

І розбирається помалу

Де жити краще - там чи тут?

 

Відомий майстер підбирати

Слівце веселе і метке,

На це питання мудрувате

Дід Саливон сказав таке:

 

"Якщо обрати можна вільно,

Я б не робив комірником

В капіталізмі - й під дрючком!

В соціалізміі - власність спільна, -

Піду в комору добровільно".

 

1991

 

ПРАВДИВЕЄ СЛОВО

 

Пишу тихо, розвидняю

Політичні нетрі,

Житлоплощу файну маю:

П’ять квадратних метрів!

 

А це ж більше, чи не вдвічі,

Чим у Діогена?

І не колють мені вічі

Ні совість, ні гени.

 

А маніжним і дволиким

Панам безголовим

Тицьне дулю в ситі пики

Правдивеє слово.

 

1994