Тема 4 Аналіз капіталу підприємства

Мета: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про значення, завдання та методику проведення аналізу капіталу підприємства

 

План вивчення теми

1. Капітал як джерело формування майна підприємства.

2. Методика аналізу капіталу підприємства.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Самостійна робота студентів передбачає:

· вивчення теоретичних положень, понять, категорій, алгоритмів, розрахунків;

· відповіді на питання для самоконтролю;

· розв’язання ситуаційних вправ;

· виконання підсумкових завдань індивідуальної роботи;

· складання та оформлення аналітичних висновків за результатами аналізу.

В результаті роботи з літературою, наведеною для даної теми, студент повинен:

· отримати, засвоїти, систематизувати та закріпити знання із програмних питань;

· зрозуміти і запам’ятати основні поняття, терміни;

· відповісти на контрольні питання для закріплення отриманих теоретичних знань;

· розв’язати ситуаційні вправи;

· виконати підсумкові завдання індивідуальної роботи відповідно до методичних рекомендацій;

· скласти висновки за результатами аналізу капіталу підприємства.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від раціональності формування джерел фінансування, тобто від того, які кошти має підприємство у своєму розпорядженні, кому підприємство зобов’язане за ці кошти і куди вони вкладені.

Тому аналізу джерел формування капіталу необхідно приділяти належну увагу. Класифікацію капіталу зображено на рис. 1.

 

 

Рис. 1 Класифікація капіталу

 

Структура капіталу підприємства – це співвідношення між різними джерелами капіталу (власним і позиковим), що використовується для довгострокового фінансування інвестиційної діяльності підприємства.

Необхідність у власному капіталі зумовлена вимогами самофінансування підприємств. Він є основою самостійності і незалежності підприємств. Однак потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідне для нього. Якщо ціни на фінансові ресурси (акції, облігації) невисокі, а підприємство може забезпечити більшу віддачу на вкладений капітал, ніж платить за кредитні ресурси, то, залучаючи позикові засоби, воно може підвищити рентабельність власного капіталу.

Водночас, якщо засоби підприємства створені за рахунок короткострокових зобов’язань, то його фінансовий стан буде нестійким, тому що з капіталом короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним їх поверненням і на залучення в оборот на тривалий час інших капіталів.

Отже, від оптимального співвідношення власного і позикового капіталу багато в чому залежить фінансовий стан підприємства.

Структура капіталу підприємства формується під впливом безлічі як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Найбільш суттєво впливають такі:

- темпи зростання обороту підприємства;

- податковий тягар;

- загроза поглинання підприємства;

- стан ринку капіталу;

- структура активів підприємства;

- потреба у фінансуванні масштабних нових проектів;

- рівень динаміки прибутковості підприємства;

- прийнятий рівень ризику.

В ході аналізу джерел формування майна підприємства мають бути розглянуті абсолютні і відносні зміни у власних та позикових засобах підприємства.

Оцінка змін, що відбувається в структурі капіталу, може бути різною з позицій інвестора і підприємства. Для банків та інших інвесторів надійніше, якщо частка власного капіталу у клієнтів більш висока. Це викликає фінансовий ризик. Підприємства ж, як правило, зацікавлені в залученні позикового капіталу. Одержавши позикові кошти під менший відсоток, ніж економічна рентабельність підприємств, можна розширити виробництво і підвищити прибутковість власного капіталу підприємства.

При аналізі фінансового стану підприємства необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу, з’ясувати причини зміни окремих складових капіталу, дати оцінку цим змінам за звітний період.

При аналізі динаміки та структури власного капіталу підприємства, що представлений у І розділі пасиву балансу слід звернути увагу на частку і абсолютну зміну нерозподіленого прибутку та резервного капіталу: збільшення цих статей свідчить про ефективну роботу підприємства, підвищення ділової активності, про розширення відтворення, і навпаки.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства і одним з найважливіших показників. Як правило, підприємство створюється з метою одержання прибутку. Реалізувати цю мету воно може тільки за умови заощадження свого капіталу.

У зв’язку з тим, що в балансі інформація про власний капітал відображується за станом на визначену дату, немає можливості простежити, за рахунок яких джерел формувався той чи інший елемент власного капіталу, а також в якому напрямку використано власний капітал. відповідь на це Питання можна отримати, читаючи інформацію форми №4 «Звіт про власний капітал» (додаток Д).

Використовуючи дані форми №4 «Звіт про власний капітал», можна розрахувати показники руху власного капіталу:

1. Коефіцієнт надходження:

 

(2.1)

 

2. Коефіцієнт вибуття:

 

(2.2)

 

Аналізуючи власний капітал, необхідно звернути увагу на співвідношення коефіцієнтів надходження та вибуття.

Якщо значення коефіцієнтів надходження перевищують значення коефіцієнтів вибуття, то це означає, що на підприємстві відбувається накопичення власного капіталу, та навпаки.

Наступний крок – аналіз динаміки та структури позикового капіталу (зобов’язання підприємства), які представлені в пасиві балансу ІІ, ІІІ, ІУ та У розділами.