Частина 2. Формулювання та реалізація стратегії: використання проектного підходуАвтор(и): Олександр Юрчак, Анна Старинська Проектний підхід в загальному контексті стратегічного планування Як резюме попередньої статті, ми вказали, що проектний підхід має ряд переваг по відношенню до інших підходів, оскільки за своїм визначенням та призначенням він працює з ситуаціями невизначеності та обмежень, які надто поширені сьогодні на ринках та у галузях, з якими організації якось повинні справлятись. Також, від самого початку цей підхід форматує такі важливі речі як цілі, кінцеві результати, команда та розподіл в ній ролей, план-графік, критерії успіху, обумовлює такі речі як управління змінами і т.д. В загальному контексті бар'єрів та цілей, які стоять в стратегічному плануванні проектний підхід грає роль однієї з головних або, на нашу думку, навіть головної методики, яка забезпечує високу ефективність розробки та впровадження в досить складних зовнішніх та внутрішніх умовах:
Є ще одна важлива річ, яка стосується стратегій. Ще на початку 90-их років Генрі Мінцберг (1) говорив, що не зважаючи на сотні томів, які були написані 10-ма школами на протязі 30 років, «ніхто так і не дав чіткого опису самому процесу формулювання стратегій». Тобто, — відповіді на питання — а як саме відбувається процес формулювання стратегії — немає або ж ці відповіді надто поверхневі. Г. Мінцберг застерігає від багатьох вад, якими грішить процес формалізованого стратегічного планування — шкідливість надмірної формалізації, розрив між декількома категоріями планування (фінансове, стратегічне, операційне), розрив між плануванням та реалізацією тощо. Він говорить, що стратегічне мислення і стратегічне планування — це різні речі і в цьому полягає причина багатьох фактів низького рівня та ефективності вихідних стратегій організацій. Ситуація не надто змінилась відтоді і, тим більше, — в Україні. Застарілість багатьох підходів та інструментів, незрілість та непрофесійність команд, неврахування сучасних тенденцій та цілого комплексу чинників, значне переважання операційного та фінансового планувань, і можливо, найперше — відсутність стратегічного мислення — ці вади традиційні на протязі багатьох років і вони притаманні всім ланкам українського менеджменту. Отже, нижче ми хочемо показати, яким саме чином та за допомогою яких інструментів проектний підхід дозволяє вирішувати чи, принаймі, значно покращувати стан речей в цьому надзвичайно складному процесі.
|
