Шляхи удосконалення керівництва колективом

Оскільки керівництво – це взаємодія керівників і виконавців, то шляхи його вдосконалення полягають у вдосконаленні саме цих двох складових: об’єкту та суб’єкту керівництва.

Головне у керівництві – управлінські кадри, які будують взаємини керівник-виконавець. Сьогодні потрібні ініціативні керівники, які вміють самостійно приймати правильні рішення й цілком відповідати за них. А це вимагає їхньої психологічної перебудови. Для цього, по-перше, необхідно мати певні задатки до творчої роботи, настирливість характеру, а по-друге – відповідні знання та навички.

Отже, перший шлях до вдосконалення керівництва полягає в перепідготовці діючих кадрів та підготовці нових на принципово інших засадах.

Другий шлях у вдосконаленні керівництва на відповідних ієрархічних рівнях управління, які найбільше їм підходять. Справжнім керівником може бути лише той, хто має для цього великі природні дані.

Третій шлях у вдосконаленні керівництва – це оптимізація кількості управлінського персоналу. На сьогодні ні один метод кількісного аналізу не дає можливості встановити цю оптимальну кількість, оскільки аналізу не дає можливості встановити цю оптимальну кількість, оскільки справа тут не в кількості, а в якості керівників (часто в одному випадку 10 керівників мало, а в іншому і 5 забагато). Тому в цьому питанні не можна підходити з позицій чисто вольових рішень: назначати чи обирати ту чи іншу кількість керівників без урахування їхніх ділових якостей.

Цікавим є міркування щодо керівництва українського економіста, доктора економічних наук Валерія Терещенка. Він, на основі вивченого та власного досвіду керівництва, виділив десять якостей людини культурної, ефективної управлінської праці.

Перша якість: будь завжди керівником, а не погоничем. Відмінність між стилем роботи керівника та «погонича» за В. Терещенком полягала в наступному. Дійсний керівник вчить своїх підлеглих, не підкреслюючи своїх знань; ніколи не шукає винуватих у недоліках, а намагається виправляти їх; завжди достатньо інформує свій колектив; уміє зацікавити людей роботою. «Погонич» же діє принципово іншими методами.

Друга якість: впевненість у собі. Це віра керівника у свої сили, у здатність виконувати покладені на нього обов’язки.

Третя якість: суворість та вимогливість. Керівник повинен поєднувати в собі доброту з певною суворістю, яка пов’язана з дисципліною праці. В. Терещенко вважає, що не існує більшого зла для організації, як відсутність дисципліни.

Четверта якість: завжди критикуй своїх підлеглих позитивно. Будь-яка критика повинна обов’язково закінчуватися позитивними настановами. Тоді вона досягне мети.

П’ята якість: вміння заохочувати та карати. Будь-які види заохочень та стягнень повинні враховувати стать, вік, освіту, соціальний стан працівника тощо. Слід пам’ятати, що найвища міра покарання – це критика підлеглих при сторонніх людях.

Шоста якість: вміння керівника цінити час своїх підлеглих. Керівником високої культури вважається лише той, хто вміє раціонально організовувати свій робочий день, прийом відвідувачів.

Сьома якість: ввічливість та доброзичливе ставлення керівника до підлеглих. Якщо керівник із повагою ставиться до своїх підлеглих, то й у колективі створюється атмосфера взаємоповаги та здоровий морально-психологічний клімат.

Восьма якість: вміння говорити та уміння мовчати. За кордоном при підготовці людей до управлінської праці використовують методику ораторського мистецтва, засвоєння якої дозволяє керівникові по-діловому, доступно й швидко висловлювати свої думки. Керівник також повинен уміти мовчати, даючи можливість висловлюватися своїм підлеглим.

Дев’ята якість: почуття гумору. Людина, яка не вміє сміятися, жартувати ускладнює цим свої стосунки з іншими людьми та їхню роботу.

Десята якість: цікався та вивчай своїх підлеглих. У житті не існує нічого цікавішого за людину.

Врешті-решт В. Терещенко зазначав, що перелічені якості не є вичерпними і до них можна було б додати ще багато інших. Але, все ж таки, він вважає, що володіння ними забезпечує менеджерові ефективне керівництво і дає чималу віддачу.

Завдання керівника – диригувати, підібрати хороший персонал, розробити ефективну організаційну структуру підприємства, вибрати загальний напрям його діяльності, координувати всю роботу, боротися з непродуктивними витратами часу. (В. Терещенко).