ВИСНОВКИ. Необхідно зазначити, що в Україні суспільство в цілому як єдина організація має величезний потенціал щодо забезпечення законності і правопорядку у

 

 

Необхідно зазначити, що в Україні суспільство в цілому як єдина організація має величезний потенціал щодо забезпечення законності і правопорядку у демократичній державі. Сама „людина”, трудовий колектив, профспілка та інші організації виступають частиною суспільної громади, яка, за певних ситуацій, може подолати бар’єри беззаконня та ігнорування правопорядку, але тут важливо, щоб кожна особа зламала в собі інертність, конформізм по відношенню до ситуації і зрозуміла, що без її допомоги законність та правопорядок як правовий орієнтир у діяльності органів управління не займе належно необхідне їй місце. Підсумовуючи наведене, вкажемо також на значення суспільного контролю за процесом створення системи органів державної виконавчої влади, мета якого не допустити, щоб вона опинилася в руках псевдоеліти та діячів з кримінальним минулим.

Не остання роль щодо зміцнення та підтримання режиму законності та правопорядку належить моральним якостям та етиці поведінки управлінських кадрів. Історія доводить, що праця впливає на формування особистості, в якій відображаються моральні якості та імперативи конкретно взятої людини, адже загальновідомо, що особа з невисокою моральною культурою більш піддається негативному впливу матеріалістичних інтересів. З огляду на це, можемо скористатися закордонним досвідом, зокрема Сполучених Штатів Америки щодо підвищення етики державної служби та боротьби з корупцією, де кожен службовець зобов’язаний ставити відданість конституції, законам та етичним принципам вище за особисту користь. Для того, щоб кожний громадянин міг бути впевнений у чесності США, кожен службовець поважає і дотримується принципів етичної поведінки, встановлених стандартів.

Під час виконання нашої роботи ми намагалися як можна детальніше розглянути питання законності та правопорядку: ми формулювали їх визначення, структуру, характерні ознаки, принципи, гарантії та функції, порівнюючи їх між собою намагалися з’ясувати спільні та відмінні риси, а також визначити шляхи посилення законності та правопорядку в Україні.

Для підвищення правопорядку та законності необхідно робити наступне:

- підвищити рівень реалізації правових принципів;

- забезпечити законність в державному управлінні;

- підвищувати рівень правосвідомості як у державних органах, так і серед громадян;

- докласти зусиль для того, щоб усвідомлення соціальної цінності законності стало невід’ємною частиною загальносоціальної правової культури.

 

 

Список використаної літератури

 

 

1. Конституція України від 28 червня 1996р.

2. Горбунова Л. Конституційні засади забезпечення законності у нормотворчості // Право Укр. – 2004. - № 7. – с. 15

3. Загальна теорія держави і права / За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Харків: Консум, 2002. – С.381

4. Іванюк. Р. Практично-прикладне значення методу аналізу документів при дослідженні проблем законності та правопорядку // Підприємництво, Господарство і Право. – 2003. - № 8. – с.126-129

5. Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія права: Підручник. – К.: Кондор, 2002. – 353 с.

6. Лагода О. Законність як правовий орієнтир системи управлінської діяльності // Право Укр. – 2005. - № 10. – с. 95-99

7. Морозова Л. А. Теория государства и право. – М: Юристъ, 2002. – С.352 – 353

8. Поляков А. В. Общая теория права. – СПб.: Юрид. центр ПРЕСС, 2003. – С. 831

9. Правознавство: Підручник / А. І. Берлач, Д. О. Карпенко, В. С. Ковальський, А. М. Колодій, А. Ю. Олійник, О. О. Підопригора; За ред. В. В. Копєйчикова, А. М. Колодія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 752 с.

10. Правознавство: Підручник / В. Ф. Опришко, Ф. П. Шульженко, С. І. Шимон та ін.; За заг. ред. В. Ф. Опришка, Ф. П. Шульженка. – К.: КНЕУ, 2003. – 767 с.

11. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002 – 210 с.

12. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. 2-е вид. – Харків: Консум, 2005. – 656 с.

13. Теория государства и права / Под ред. В. К. Бабаева. – М.: Юристъ, 1999. – С. 535 – 536

14. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.

15. Теорія государства и права / Под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – С. 454

16. Теорія держави і права: Підручник / С. Л. Лисенков та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 448 с.

17. Теорія государства и права. Курс лекцій / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М.: Юристъ, 2001. – С. 563

18. Теорія держави і права: Навч. посіб. / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л. М. Князькова, І. Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – 327 с.