ПОНЯТТЯ СПАДКОВОГО ПРАВА

СПАДКОВЕ ПРАВО – це сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав і обов'язків померлої особи за правом спадкування.

Спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) після смерті фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Їх перехід до спадкоємця здійснюється у порядку правонаступництва. Спадкове праноступництво має універсальний характер. Це означає, цо спадкоємець спадкує всі права та обов’язки спадкодавця, за винятком тих, які за своєю природою не можуть бути передані іншій особі. Спадкоємець не може частково прийняти спадщину або частково відмовитися від неї.

Склад спадщини має деякі особливості:

По-перше, у порядку спадкування переходять лише ті права та обов’язки спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. З приводу цього є відомий вислів римських юристів, що ніхто не може перевести більше прав на іншого, ніж мав би сам;

По-друге, права та обов’язки спадкодавця переходять до правонаступників як єдине ціле з урахуванням усіх забезпечувань та обтяжувань. Якщо право спадкодавця, наприклад, було забезпечене заставою, то це забезпечення переходить і до його правонаступників, які у разі невиконання зобов’язання боржником мають право вимагати звернення стягнення на предмет застави (майно);

По-третє, деякі права та обов’язки не входять до складу спадщини і не переходять до правонаступників.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця (ст. 1219 ЦК України), зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю спадкодавця;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу, або інші виплати, встановлені законом;