Електровоз

У міжміському сполученні тепловози відіграють лише другу роль, перше місце займає електровоз. Це пояснюється тим, що електрична тяга забезпечує найбільш високу пропускну та провізну здатність.

На електропоїздах встановлюють тягові двигуни постійного струму з живленням від пульсуючого струму, живлячись через пере­творювач від контактної мережі напругою 25000 В.

Тягові двигуни електровоза, як і всі двигуни постійного стру­му, мають такі основні частини: статор з полюсами, якір, щіткотри­мач, щітки та підшипникові щити.

Електрична тяга має ряд переваг над іншими видами тяги. Електровози та електропотяги є тяговими засобами з більш високи­ми техніко-економічними показниками. Не несуть на собі джерел енергії, мають меншу масу на одиницю потужності. Можуть розвивати швидкість понад 200 км/год та вести значно важчий поїзд, ніж такий самий за масою тепловоз.

ККД загальний електровоза - 30%, тоді як тепловоза не пере­більшує 20%, а паровоза - 3-5%.

Недоліками електричної тяги є необхідність спорудження віднос­но дорогих пристроїв електропостачання, а також неавтономність електрорухомого складу та залежність від електропостачання.

Залізничний транспорт включає залізничні колії, мости, тунелі, устаткування електропостачання, тягові підстанції, вокзали, станції, депо, рухомий склад тощо. Цей вид транспорту в нашій країні найбільш пристосований до масових перевезень вантажів. Функціонує вдень і вночі, не залежить від пори року і атмосферних умов. За останні роки швидкість вантажних і пасажирських поїздів збільшилась в 2 рази. Вплив на довкілля, яке спричиняє залізничний транспорт, можна розглядати за такими напрямами: зміна природного ландшафту, забруднення водоймищ, шумове, вібраційне та біологічне забруднення. Зміна природного ландшафту відбувається при будівництві залізничних колій та інфраструктури. Забруднення повітря обумовлюється викидами, що утворюються при роботі двигунів внутрішнього згоряння. При використанні електроенергії як джерела руху такі викиди відсутні. Кількість викидів у повітря залежить від режиму роботи двигуна. Викиди містять 7–8 % токсичних газів. Основні забруднюючі речовини – СО, СО2, сажа. Забруднення ґрунту. Для оцінки забруднення ґрунту береться відстань дороги в 1 км. Характеризується кількістю сухих та рідких відходів. На 1 км шляху за рік скидається біля 200 м3 стічних вод, 12 т сухого сміття, 3,5 т сажі. При перевезенні різних вантажів відбувається забруднення водоймищ часточками вантажу, який перевозиться, найчастіше – це пилоподібні частинки. Шумове забруднення біля залізничного полотна під час проходження потяга сягає 100–120 дБ. Біологічне забруднення пов’язане з перенесенням поверхнею транспортних засобів адвентивних видів рослин, більшість яких є продуцентами алергенів. Боротьба із забрудненнями на залізничному транспорті. Серед наземних видів транспорту залізничний вважається найбільш економічним та екологічним у зв’язку з тим, що на одиницю енергії виконує більшу роботу. Зменшення кількості шкідливих викидів у відпрацьованих газах можливе завдяки удосконаленню технології горіння па­лива у ДВЗ, ходу локомотива та всіх елементів залізниці. Попередження забруднення водоймищ повинно базуватись на збиранні усіх типів відходів з наступною передачею на переробку на кінцевих станціях.

Підприємства з видобутку та переробки щебеню забруднюють атмосферу мінеральної пилом, що містить понад 70% діоксиду кремнію. Стічні води щебеневого заводу утворюються при промиванні щебеню, при мокрій очищенню повітря в аспіраційних системах. Вони можуть становити небезпеку для екосистем при попаданні в довколишні водойми.

У складі вагонних депо або як самостійні підприємства функціонують промивально-пропарювальні станції, де проводиться очищення цистерн від залишкових нафтопродуктів, що супроводжується виділенням пар вуглеводнів в навколишнє середовище. Утворені при промиванні цистерн стічні води забруднені нафтопродуктами, розчиненими органічними кислотами, фенолами. Якщо в цистерні здійснювалося перевезення етилованого бензину, стоки містять, крім того, тетраетилсвинець. Для обмивки використовується оборотне водопостачання.

Забруднені стічні води утворюються і на пунктах підготовки та обмивки вантажних і пасажирських вагонів. У стічні води переходять залишки перевезених вантажів, мінеральні та органічні домішки, розчинені солі, бактеріальні забруднення. Пункти в основному не мають оборотного водопостачання, що різко збільшує споживання водних ресурсів і забруднення природного середовища.

Вплив на екосистеми відбувається і при будівництві залізничних ліній.