Тема XVIII. Традиційно-побутова культура і народні мистецькі ремесла.

Наукова типологізація побутової культури. Етнографія і етнологія. Шляхи розвитку народознавства. Культурологічні аспекти і зміни у побутовій культурі.

Житло і господарство. Свята й обряди. Нові риси громадського побуту. Культура родини.

Народні мистецькі ремесла. Кераміка. Різьбярство. Орнамент, ткацтво, килимарство, вишивка, розписи, вироби зі скла.

Народне мистецтво у сільському і міському середовищі. Співвідношен-ня видів і жанрів народного мистецтва. Індивідуальне і колективне у народному мистецтві.

Тема XIX. Українська культура на переломі століть (кінець 90-х рр. ХІХ ст. – 1917 р.)

Початок “третього ренесансу” української культури. Його світовий контекст і типологічні ознаки. Провідна роль художньої літератури і мистецтва в системі української культури цього періоду.

Духовно-культурна консолідація українських земель.

Криза просвітительського гуманізму і народницької ідеології.

Нові здобутки цивілізації. Загальне піднесення економіки на території України.

Зростання ідей лібералізму і демократизму в суспільному житті на початку ХХ століття. Течії політичного революціонаризму. Новий етап національного самоусвідомлення (маніфести Ю. Бачинського, М. Міхновсь-

кого та ін.) Виникнення політичних партій на Україні.

Політичні та світоглядні уроки революції 1905 – 1907 років. Українство і “Вехи”. Декадентизм та ірраціоналізм у філософському й художньому мисленні епохи.

Стиль “модерн” в архітектурі.

Відродження інтересу до національної філософської спадщини. Київ – провідний центр філософської думки в імперії (В. Лесевич, Г. Челпанов, М. Бердяєв, Л. Шестов, Є Трубецькой, С. Булгаков).

Демографічна ситуація та геополітичне становище України. Перша хвиля української “трудової міграції”.

Заснування Головної Української ради та Союзу Визволення України у Львові (1914 рік.) Українські Січові стрільці.

Загострення соціальних, національних і духовних суперечностей в роки першої світової війни. Становлення трагічного гуманізму. Ідейна диферен-

ціація і розкол у середовищі інтелігенції. Лютнева революція 1917 року. Проголошення Української Народної республіки (листопад 1917 року.)

Суспільний рух на новому етапі реалізації національної державної ідеї. Проблеми національно-культурної автономії.

 

Тема XX. Національно-культурне відродження у період визвольних змагань 1917 – 1919 рр.

Культурна політика Центральної Ради. Проблеми національно-культурного відродження. Домінанта ідеї національно-культурної автономії. Розбудова інституцій державної влади. Перший і другий Універсали Центральної Ради. Створення Генерального Секретаріату. Третій Універсал Центральної Ради (20.11.1917 року.) – перший акт конституційного характеру. Проголошення УНР. Четвертий Універсал Центральної Ради (22. 01. 1918 року). Проголошення самостійної і незалежної УНР. Ухвалення проекту Конституції УНР і обрання першим президентом держави М. Грушевського (29.04.1918).

Правові акти Української держави П. Скоропадського, прийняті з’їздом хліборобів і землевласників 29 квітня 1918 року.

Професійні об’єднання і громадські організації – ініціатори і рушії національного відродження.

Формування національної системи освіти. Українське товариство шкільної освіти. (березень 1917 року.) Діяльність І. Стешенка, М. Василенка, і В. Науменка. Створення українських народних шкіл. Перший з’їзд вчителів України (квітень 1917 року). Всеукраїнська вчительська спілка і її центральний орган – журнал “Українська школа”. Педагогічна діяльність С. Русової.

Музичне мистецтво. Український національний хор (диригент К. Стеценко). Підготовка музичних кадрів.

Строкатість напрямків і течій літературного процесу. Творче піднесення під гаслами національного відродження. Угрупування літераторів та їх часописи: “Літературно-науковий вісник”, “Шлях”, “Книгар”, “Літературно-критичний альманах”, “Цех каменярів” та ін.

Українське кіномистецтво. Всеукраїнський кінокомітет і його діяльність.

Розвиток культури національних меншин. Відкриття шкіл, гімназій, факультетів, періодичних видань, театрів, музеїв тощо.