Розділ XIV. робіт чи наданні послуг, обумовлених в договорі

робіт чи наданні послуг, обумовлених в договорі. У випадку невико­нання цієї умови взагалі втрачається сенс укладення договору комер­ційної концесії. Адже користувач сплачує винагороду за право вико­ристання торговельної марки чи комерційного позначення, що в свою чергу є однією зі складових елементів виробничого чи збутового біз­несу правоволодільця і своєрідною рекламою діяльності останнього.

З іншого боку, користувач не повинен виходити за межі наданих прав, зокрема, використовувати торговельну марку та інші позначен­ня правоволодільця в порядку і способами, передбаченими догово­ром. Наприклад, користувач як самостійний суб'єкт може займатися не обумовленими в договорі комерційної концесії видами діяльності, однак щоб не завдати шкоди діловій репутації правоволодільця засо­би індивідуалізації останнього він може використовувати лише сто­совно зазначених в договорі товарів, робіт чи послуг.

По-друге, користувач повинен забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) згідно з умовами договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правоволодільцем.

Безумовно, цей обов'язок спрямований на захист прав споживачів і ділової репутації правоволодільця. Споживач має бути впевнений у на­явності відповідної якості товару, робіт чи послуг, що виготовляються, виконуються чи надаються з використанням засобів індивідуалізації правоволодільця. В іншому випадку неналежна якість результатів діяль­ності користувача може негативно вплинути на ділову репутацію право­володільця. Тому останній має право і за загальним правилом обов'язок контролювати якість результатів діяльності користувача.

По-третє, користувач зобов'язаний дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідно­сті характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем. Зазначені інструкції та вказівки можуть бути дані як при укладенні договору, так і в про­цесі його виконання. їх зміст в кожній конкретній ситуації обумовле­ний видом діяльності та специфікою наданих прав. Вони спрямовані на дотримання одноманітності в діяльності правоволодільця і корис­тувача, починаючи з оформлення приміщень і закінчуючи якістю то­варів та послуг.

По-четверте, користувач повинен надавати покупцям (замовни­кам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволо­дільця. Цей обов'язок реалізується у взаємовідносинах, з одного бо­ку, користувача з третіми особами і спрямований на захист прав спо­живачів, які вправі розраховувати на стандартний рівень якості і обслуговування, а з другого боку, користувача і правоволодільця, для якого важливо, щоб на всіх ланках його мережі був однаковий рівень обслуговування.

По-п 'яте, користувач зобов'язаний інформувати покупців (замов­ників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за догово­ром комерційної концесії. Цей обов'язок ще раз підкреслює значення права на використання засобу індивідуалізації для відносин за дого­вором комерційної концесії. Справа в тому, що користувач виступає в господарському обороті від свого імені, однак за обов'язкової умо­ви інформування покупців про використання виключних прав право­володільця. Таке інформування необхідне, щоб не вводити в оману споживача стосовно дійсного виробника, і має значення, зокрема, у випадку виявлення споживачем недоліків куплених товарів, викона­них робіт чи наданих послуг.

По-шосте, користувач повинен не розголошувати секрети вироб­ництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну ін­формацію. Оскільки за договором може бути надано право на вико­ристання комерційного досвіду та комерційних таємниць, то в цій частині умова конфіденційності є обов'язковою і випливає з суті пра­вовідносин. Однак в договорі доречно конкретизувати, які саме відо­мості підпадають під режим секретності і які міри з цією метою необ­хідно застосовувати.

По-сьоме, користувач зобов'язаний виплатити правоволодільцю ви­нагороду. Як і ліцензійні платежі, винагорода за договором комерційної концесії може бути у вигляді фіксованих (паушальних), періодичних (роялті) чи змішаних (комбінованих) платежів. Досить часто на практи­ці спочатку сплачується фіксована сума, а потім періодичні платежі.

Особливі умови договору комерційної концесії передбачені ст. 1122 ЦК. їх наявність обумовлена специфікою взаємовідносин правоволодільця і користувача. Той факт, що завдяки укладенню до­говору комерційної концесії створюється ланка в мережі бізнесу пра­воволодільця, зумовлює необхідність встановлювати певні (спе­ціальні) правила з метою не допустити невиправдане конкурування сторін і спричинення цим збитків.

Ці обмеження можуть бути сформульовані у вигляді додаткових обов'язків сторін, встановлених договором.

Законодавчо наведені як приклад чотири особливих умови, перша з яких стосується правоволодільця, а інші - користувача.

По-перше, правоволоділець може бути зобов'язаний не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на за­кріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території. Фактично у цьому випадку вирішується питання, буде чи ні на обумовленій території інша ланка в мережі бізнесу правоволодільця, яка створюватиме певну конку­ренцію користувачеві. Якщо провести аналогію з видами ліцензій, то доречно зазначити, що за наявності такої умови в договорі комерцій­ної концесії йдеться про одиничну чи виключну ліцензію.

По-друге, на користувача може бути покладено обов'язок не кон-