Методичні рекомендації. Розглядаючи перше питання, слід зазначити, що план фінансового оздоровлення розробляють, як правилоРозглядаючи перше питання, слід зазначити, що план фінансового оздоровлення розробляють, як правило, фінансові та контролінгові служби підприємства. На підставі вивчення зарубіжного досвіду та синтезу його з вітчизняною практикою нами розроблені методичні рекомендації щодо складання орієнтовного плану санації. Планування охоплює фінансові, виробничі й трудові ресурси підприємства, процеси господарської діяльності тощо. План санації може складатися зі вступу та чотирьох розділів. Вступ містить загальну характеристику об'єкта планування. Тут подаються відомості про правову форму організації бізнесу, форму власності, організаційну структуру, сфери діяльності, а також коротка історична довідка про розвиток підприємства. Розділ 1 відбиває вихідну ситуацію на підприємстві, оцінку навколишнього середовища. Він містить аналіз фінансово-господарського стану підприємства, аналіз причин кризової ситуації та слабких місць, стан ринків збуту продукції, наявний потенціал, обґрунтування доцільності санації. Розділ 2 має характеризувати стратегічні цілі санації підприємства, цільові орієнтири та розробку стратегії. Тут подається також оперативна (Crash) програма, що відбиває заходи, спрямовані на покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності та ліквідності підприємства. Розділ 3 включає в себе конкретний план заходів щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді і складається з таких частин: план маркетингу та оцінка ринку збуту, план виробництва та капіталовкладень, організаційний план, фінансовий план. Розділ 4 містить розрахунок ефективності санації, а також перелік заходів щодо організації реалізації плану та контролю за її перебігом. Деталізуються очікувані результати виконання проекту, а також прогнозуються можливі ризики й збитки. У реалізації плану санації важливу роль відіграє оперативний санаційний контролінг, який за допомогою свого методичного та функціонального інструментарію координує діяльність різних підрозділів, контролює якість реалізації запланованих заходів, аналізує відхилення, ідентифікує та нейтралізує ризики, а також виявляє додаткові шанси й можливості. Санація вважається успішною, якщо з допомогою зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних та виробничо-технічних удосконалень підприємство виходить з кризи і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді. Розглядаючи друге питання, слід звернути увагу на те, що послідовність дій зацікавлених сторін щодо оголошення підприємства банкрутом чи його санації, яка передбачена новим Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є наступною. 1. Підстави та порядок подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника.Справа про банкрутство підприємства порушується за письмовою заявою будь-кого з кредиторів боржника, органів державної податкової служби або контрольно-ревізійної служби, працівників підприємства до арбітражного суду за наявності відповідних формальних ознак фінансової неспроможності (неплатоспроможності і її загрози). 2. Ухвала про порушення справи про банкрутство.Суддя, прийнявши заяву стосовно порушення справи про банкрутство, виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення справи про банкрутство.З метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі зазначається про впровадження процедури розпоряджання майном боржника і призначається розпорядник майна. 3. Підготовче засідання.На підготовчому засіданні суддя розглядає обґрунтованість заперечень боржника та обґрунтованість заяви кредитора про наявність і безперечність боргу і неплатоспроможність боржника. За результатами розгляду заяви кредитора та відгуком боржника на підготовчому засіданні приймається ухвала. 4. Попереднє засідання арбітражного суду.На цьому засіданні арбітражний суд: вивчає вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; виносить ухвалу з розміром визнаних судом вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. 5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів.Розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів і організовує їх проведення.До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про вибори членів комітету кредиторів; кількісний склад комітету кредиторів, його повноваження, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів і т. і. 6. Визнання боржника банкрутом.За відсутності пропозицій щодо проведення санації або в разі незгоди кредиторів з її умовами, а також коли не досягнено домовленості про укладення мирової угоди, арбітражний суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців.
Питання для самоконтролю 1. У чому полягає сутність банкрутства підприємств? 2. Які фактори впливають на фінансову неспроможність підприємства? 3. Які критерії банкрутства використовуються у зарубіжних країнах? 4. У чому полягає сутність моделі Альтмана? Чи може вона використовуватися для прогнозування банкрутства підприємств? 5. Які показники використовуються для прогнозування банкрутства вітчизняних підприємств? 6. Що розуміють під фінансовою санацією? 7. Хто може виступати санатором підприємства? 8. Назвіть основні функції механізму санації підприємства. 9. Які головні передумови прийняття рішення про санацію? 10. Назвіть основні етапи процедури банкрутства. 11.Скласти словник термінів, понять: · банкрутство підприємства; · основні фактори виникнення кризових ситуацій і банкрутства; · план санації; · мирова угода; · методи прогнозування банкрутства; · фінансова санація; · індекс кредитоспроможності.
|
