Задача № 5. Х. був засуджений за ч.3 ст.286 КК до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 роківХ. був засуджений за ч.3 ст.286 КК до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Перебуваючи у кримінально-виконавчій установі, він став на шлях виправлення, і через 5 років 2 місяці невідбута частина позбавлення волі була замінена йому обмеженням волі на строк 5 років. Чи дотримані в цьому випадку правила заміни невідбутої частини покарання більш м’яким? Який строк обмеження волі має відбути Х., щоб бути умовно-достроково звільнений і від цього покарання? Варіант. Відбувши 1 рік обмеження волі, Х. вчинив умисне вбивство і був засуджений за ч.1 ст.115 КК до позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців. Яке максимальне покарання може бути призначене Х. за сукупністю вироків? Задача № 6 К. за незаконне заняття медичною практикою, що призвело з необережності смерть людини, була засуджена до 3 років позбавлення волі. Через 1 рік 2 місяці вона звернулася до суду з проханням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Чи може бути задоволене прохання К.? Які підстави і порядок передбачає кримінальний закон для умовно-дострокового звільнення від покарання? Чи можливо в даному випадку заміна невідбутій частині покарання більш м'яким покаранням? Задача №7 Вироком суду від 8 квітня 2004 р. Г. була засуджена за ч.1 ст.203 КК до штрафу в розмірі 850 грн. із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки за те, що вона незаконно виготовила, зберігала з метою збуту і збула А. 1 литр самогону. У поданні начальника відділу кримінальної виконавчої інспекції від 25 липня 2005 р. зазначено, що засуджена сплатила штраф 12 жовтня 2004 р. Постановою від 1 серпня 2005 р. цей суд звільнив Г. від додаткового покарання на підставі п.„в” ст.3 Закону від 31.05.2005 р. „Про амністію”. Чи правильно суд звільнив Г. від додаткового покарання? Задача №8 Вироком суду від 29 серпня 2005 р. Б. (жінка 1950 року народження) засуджено за ч.2 ст.310 КК на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК її звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік. На підставі п.„г” ст.1 Закону України „Про амністію” від 31.05.2005 р. Б. звільнено від призначеного покарання. Чи правильно суд застосував закон про амністію?
Задача № 9 Б., засудженому до 4 років позбавлення волі, у зв’язку з його виправленням невідбута частина покарання – 1,5 роки позбавлення роки – була замінена більш м’яким покаранням – обмеженням волі на 1,5 роки. Яка тривалість строку погашення судимості у даному випадку? Задача № 10 Проти П. була порушена кримінальна справа за ч.5 ст.27 і ч.3 ст.191 КК, і щодо нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Досудове слідство і судовий розгляд тривали більше року, але пособництво з боку П. у привласненні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, так і не було доведене. В результаті суд засудив його за ч.1 ст.367 КК із застосуванням ч.2 ст.69 КК до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на підставі ч.5 ст.72 КК повністю звільнив від відбування покарання. Чи буде П. визнаватись таким, що має судимість, після набрання вироком законної сили? Задача № 11 Г. був засуджений за ч.3 ст.368 КК до позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Через 7 років 8 місяців він був умовно-достроково звільнений від відбування як основного, так і додаткового покарання. Через 4 роки після звільнення Г. звернувся до суду з клопотанням про зняття з нього судимості. Чи може суд зняти з Г. судимість, якщо він довів своє виправлення? Варіант. Г. був умовно-достроково звільнений лише від основного покарання. Задача №12 Вироком суду Г. засуджено за те, що він шляхом зловживання довірою В. заволодів його мобільним телефоном вартістю 680 грн. Кваліфікуючи дії Г. за ч.2 ст.190 КК суд врахував той факт, що Г. раніше було засуджено вироком суду від 12 жовтня 2000 р. за ч.2 ст.140 (крадіжка), ч.2 ст.206 (хуліганство) КК 1960 р. на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна та звільнено від покарання на підставі ст.5 Закону України „Про амністію” від 11.05.2000 р. Чи правильно суд кваліфікував дії Г. за ч.2 ст.190 КК?
|
