П Е Р Е Л І К

ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКИМИ ПОВИНЕН

ОВОЛОДІТИ СТУДЕНТ

Студент повинен знати:

Визначення предмету, його структуру, нову концепцію української мови як символу національної державності.

Усвідомлене розуміння понять „мова”, „мовлення”, „професійне мовлення”, „лексикологія”, „лексикографія”, „етимологія”, „семантика”, „норми літературної мови”, „термін”, „медична термінологія”, особливості фонетичної та граматичної системи української мови.

Визначення тексту, його структури, стилів і типів мовлення.

Особливості усного та писемного професійного мовлення, їх спільні та відмінні ознаки, загальні вимоги до усного й писемного професійного мовлення (особливості публічного виступу та його жанри).

Основні вимоги до оформлення професійної документації медиків.

Основні поняття і терміни з діловодства (реквізит, бланк, формуляр, віза, резолюція тощо).

Специфіку оформлення різноманітної документації в медичних установах (історія хвороби, амбулаторна картка, листок непрацездатності, статистична картка хворого, який вибув із стаціонару, направлення в лабораторію, медична довідка тощо).

 

Студент повинен уміти:

Тлумачити лексичне значення слова, однозначні та багатозначні слова, пряме й переносне значення слова; використовувати в усному й писемному мовленні синоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми, а також професійну і термінологічну лексику, іншомовні слова, архаїзми, неологізми.

Користуватися тлумачними й орфографічними словниками, словниками синонімів, антонімів, паронімів тощо; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні.

Відтворювати готові тексти різних стилів, детально, вибірково чи стисло переказувати їх; складати власні висловлювання, добирати у відповідній ситуації тип мовлення та вдосконалювати написане.

Правильно сприймати чуже мовлення, виділяти й запам’ятовувати головне у прослуханому; створювати власні висловлювання, будувати їх з урахуванням особливостей ситуації спілкування; підпорядковувати висловлювання темі й основній думці.

Дотримуватись основних правил етики у спілкуванні; готувати публічний виступ, складати конспект, план, тези.

Написати заяву, характеристику, заповнювати особову справу й картку; написати накази з особового складу, договір, телеграму, доручення, звіт, пояснювальну записку, розписку, медичну картку, листок непрацездатності, медичну довідку тощо.

Довести, чому мовленнєвий етикет є однією зі складових частин наукової спадщини спілкування нашого народу, чому мовна поведінка українців привертає увагу етнографів, лінгвістів; пояснити, в яких одиницях лексики, фразеологізмах реалізуються правила спілкування українців, дотримуватись основних правил етики у спілкуванні.

Створювати власні висловлювання, будувати їх з урахуванням особливостей ситуації спілкування, підпорядковувати висловлювання темі й основній думці, використовувати вивчені засоби зв’язку між реченнями в тексті; самостійно добирати для висловлювань матеріал із власного досвіду; знаходити й виправляти недоліки та помилки у змісті, побудові й мовленнєвому оформленні власних висловлювань, спираючись на основні знання.

 

Перелік

Обов’язкових теоретичних питань і практичних навичок, без оволодіння якими студент

Не може одержати позитивну оцінку

 

Національна та літературна мова.

Мовна норма.

Функції мови в суспільстві.

Стилі мови.

Значення слова в діяльності медика. Професійне мовлення, його структура.

Медична лексика української мови.

Професійна документація медика.

Типові особливості оформлення найважливіших ділових паперів (автобіографія, доручення, заява, оголошення, пояснювальна записка, розписка, довідка).

Вимоги до усного та писемного професійного мовлення.

Письменники-лікарі: діяльність і творчість.

Мовленнєвий етикет лікаря.

Основні правила української орфографії.