Студопедия — Розв’язування. Із додатка Д визначаємо температуру конденсату tк = 32,88 » 33оС.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розв’язування. Із додатка Д визначаємо температуру конденсату tк = 32,88 » 33оС.






Із додатка Д визначаємо температуру конденсату tк = 32,88» 33оС.

Ентальпія конденсату, кДж/кг

= Ср ×tк = 4,187 ×33 = 138.

Ентальпія пари на вході в конденсатор, кДж/кг

hк = + qк= 138 + 0,573 ×3600 = 2200.

Рисунок 8.2 – Схема ПТУ і зображення робочого процесу пари в турбіні на h-s-діаграмі: ПГ – парогенератор; ПТ – парова турбіна;

ЕГ –електрогенератор; ЖН – живильний насос; ЦН – циркуляційний насос;

РП – регенеративні підігрівники

Кінцеву точку К на h-s-діаграмі визначаємо на перетині ізоентальпи hк з ізобарою Рк = 5 кПа. Початкову точку 0 визначаємо на перетині ізоентропи Sк = 7,2 кДж/(кг К) з ізотермою tо = 480оС. Ентальпія пари на вході в турбіну hо = 3425 кДж/кг, а початковий тиск Ро = 30 бар. Точки відборів пари з турбіни 1 і 2 визначаємо на перетині езоентропи Sк з ізобарами Р1 і Р2, відповідно. Ентальпії пари у відборах турбіни, кДж/кг:

h1 = 2720; h2 = 2575.

За допомогою додатка Д визначаємо температуру насичення у відборах, оС,

tн1 = 117; tн2 = 93,5.

Температура живильної води, оС

tж.в = tк + Dtж.в = 33 + 80 = 113.

Ентальпія живильної води, кДж/кг

= Ср ×tжв = 4,2 ×113 = 474,6.

Теплота, яку отримує вода в кожному РП в процесі підігріву, кДж/кг

qв1 » qв2 = Dtжв×Ср/2 = 80×4,19/2 = 167,6.

Теплота, яку віддає пара в підігрівниках, кДж/кг

qn1 = h1 – Cp ×tн1= 2720 – 4,2 ×117 = 2228,6

qn2 = h2 – Ср ×t н2= 2575 – 4,19 ×93,5 = 2183,2.

Частки відборів пари з турбіни на РП

a1 = qв1/(qв1 +qn1 )= 167,6/(167,6 + 2228,6) = 0,007

a2 = (1 - a1)qв1/ (qв1 + qn2)= (1 – 0,07)167,6/(167,6 + 2183,2) = 0,0663.

Частка пари, яка надходить в конденсатор

aк = 1 - a1 - a2 = 1 – 0,07 – 0,0663 = 0,8637.

Теоретичний теплоперепад в турбіні, кДж/кг

Но = ho – hк = 3425 – 2200 = 1225.

Коефіцієнти недовиробітку роботи в турбіні

у1 = (h1 – hк)/ Но = (2720 - 2200)/1225 = 0,424

у2 = (h2 – hк)/ Но = (2575 - 2200)/1225 = 0,306.

Теоретична робота в турбіні, кДж/кг

то = Но(1 - a1 у1 - a2 у2) = 1225 (1 – 0,07 ×0,424 – 0,0663 ×0,306) = 1163,8.

Питома втрата теплоти в конденсаторі, кДж/кг

qк = 0,573× 3600 = 2062.

Витрата пари в конденсаторі турбіни з рівняння балансу конденсатора, кг/с

Dк = Gов ×Ср ×Dtов/(3600 ×qк) = 3600× 4,187 ×20/(3600 ×2062) = 40,6.

Витрата пари на турбіну, кг/с

Dо = Dк /aк= 40,6/0,8637 = 47.

Потужність ПТУ, МВт

N = Dк× то = 47× 1163,8 ×10-3 = 54,7.

Термічний ККД циклу ПТУ

ht = то/(ho - ) = 1163,8/(3425 – 474,6) = 0,394.

Питома витрата умовного палива, кг/кВт×год

bу = 0,123/ht = 0,123/0,394 = 0,312.

Загальна витрата умовного палива, кг/с

Ву = bу ×N/3,6 = 0,312 ×54,7/3,6 = 4,74.

Задача 8.1.4. Тиск в конденсаторі турбіни потужністю 200 МВт складає 5 кПа, а допустима міра сухості пари хк = 0,88. ПТУ працює з проміжним перегрівом пари, на який витрачається 0,135 кВт×год теплоти (рис.8.3). Визначити показники роботи теоретичного циклу ПТУ, витрати умовного палива і охолодної води в конденсаторі, якщо її підігрів дорівнює 17оС, а тиск пари перед турбіною 12 МПа. Порівняти показники роботи заданої ПТУ з показниками роботи ПТУ, яка працює без проміжного перегріву пари

Розв’язування

Точку К, яка характеризує стан пари на вході в конденсатор, визначаємо на перетині ізобари Рк = 5 кПа з кривою допустимої міри сухості хд = хк = 0,88. Параметри пари в точці К: hк = 2275 кДж/кг;

tк» 33оС; Sк = 7,45 кДж/(кг·К).

Оптимальний тиск для проміжного перегріву пари [1]

Рп = (0,15 – 0,2) Ро.

Тому Рп = 0,2 ×Ро = 0,2 ×12 = 2,4 МПа = 2400 кПа.

Точку ПП, яка характеризує стан пари після проміжного пароперегрівника, визначаємо на перетині ізобари Рп з ізоентропою Sк. Параметри пари в точці ПП: hпп = 3536 кДж/кг; tпп = 530оС.

Питома витрата теплоти на проміжний перегрів пари, кДж/кг

qпп = 0,135×3600 = 486.

 


Рисунок 8.3 – Схема і робочий процес на h-s-діаграмі ПТУ з проміжним перегрівом пари: ПП – проміжний пароперегрівник; інші позначення див. на рис.8.2.

 

Ентальпія пари до проміжного пароперегрівника, кДж/кг

hп = hпп – qпп = 3536 – 486 = 3050.

Точку П визначаємо на перетині ізобари Рп з ізоентальпою hп. Початкову точку, яка характеризує стан пари на вході в турбіну, визначаємо на перетині ізоентропи Sп = 6,43 кДж/(кг×К) з ізобарою Ро.

Параметри пари в точці 0: ho = 3530 кДж/кг; to = 570оС.

Теоретичний теплоперепад в турбіні, кДж/кг

Ho = ho – hп + (hпп – hп) = hо – hк + qпп = 3530 – 2275 + 486 = 1741.

Питома втрата теплоти в конденсаторі, кДж/кг

qк =hк – Cр× tк = 2275 – 4,187×33 = 2137.

Витрата пари на турбіну, кг/с

Do = Ne ×103/Ho= 200 ×103/1741 = 114,87.

Витрата охолодної води в конденсаторі, кг/с

Gов = Dо ×qк/(Cp ×Dtов) = 114,87 ×2137/(4,187×17) = 3348,7.

Ентальпія живильної води, кДж/кг

= = Ср ×tк = 4,187 ×33 = 138.

Термічний ККД циклу ПТУ

ht = Ho/(hо + qпп) = 1741/(3530 – 138 +486) = 0,4489.

Питома витрата умовного палива, кг/кВт·год.

bу = 0,123/ht = 0,123/0,4489 = 0,274.

Загальна витрата умовного палива, кг/с

Ву = bу ×Ne/3,6 = 0,274×200/3,6 = 15,22.

Якщо б ПТУ працювала без проміжного перегріву пари, то процес розширення пари відбувався за ізоентропою Sо. А кінцева точка Ко визначалася б на перетині ізобари Рк з ізоентропою Sо. Параметри пари в точці Ко: hко = 2050 кДж/кг; хко = 0,79. Кінцева міра сухості пари менша, ніж допустима, тому робота турбіни в принципі не можлива.

Теоретичний теплоперепад в турбіні, кДж/кг

= ho - hко = 3530 – 2050 = 1480.

Витрата пари на турбіну, кг/с

= Ne ×103/Ho = 200×103/1480 = 135,13.

Питома втрата теплоти в конденсаторі, кДж/кг

= hко - = 2050 – 138 = 1912.

Витрата охолодної води в конденсаторі, кг/с

= × /(Cp Dtов) = 135,13 ×1912/(4,187×17) = 3629,8.

Термічний ККД циклу

= /(ho - ) = 1480/(3530 - 138) = 0,436.

Питома витрата умовного палива, кг/кВт год

= 0,123/ = 0,123/0,436 = 0,282.

Загальна витрата умовного палива, кг.с

= ×Ne/3,6 = 0,282× 200/3,6 = 15,67.

Зіставлення результатів розрахунків показує, що показники роботи ПТУ без проміжного перегріву гірші, ніж показники роботи ПТУ з проміжним перегрівом пари.

Задача 8.1.5. Витрата охолодної води в конденсаторі турбіни складає 25000 т/год, а її підігрів – 20 К. Проміжний перегрів пари здійснюється до початкової температури 550оС. В схемі ПТУ є регенеративний підігрівник (РП), який підігріває конденсат на 50оС і заживлений парою з відбору турбіни, коефіцієнт недовиробітку якої дорівнює 0,256. Визначити показники роботи, витрату умовного палива теоретичного циклу ПТУ, якщо питома втрата теплоти в конденсаторі – 0,595 кВт×год., а температура конденсату – 33оС. Схема ПТУ і зображення робочого процесу пари в турбіні на h-S діаграмі показані на рис. 8.4.

Розв’язування

Ентальпія конденсату, кДж/кг

= Cp ×tк = 4,187×33 = 138.

Питома втрата теплоти в конденсаторі, кДж/кг

qк = 0,595×3600 = 2142.

Ентальпія пари на вході в конденсатор, кДж/кг

hк = + qк = 138 + 2142 = 2280.

Точку К на h-s-діаграмі визначаємо на перетині ізоентальпи hк з ізотермою tк. Інші параметри в точці К: Рк=5 кПа; Sк=7,5 кДж/(кг·К); хк=0,885.

Точку ПП визначаємо на перетині ізоентропи Sк з ізотермою tпп = tо. Параметри пари в точці ПП: hпп=3580 кДж/кг; vпп=0,16 м3/кг; Pпп=2400 кПа.







Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 1070. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Прием и регистрация больных Пути госпитализации больных в стационар могут быть различны. В цен­тральное приемное отделение больные могут быть доставлены: 1) машиной скорой медицинской помощи в случае возникновения остро­го или обострения хронического заболевания...

ПУНКЦИЯ И КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПОДКЛЮЧИЧНОЙ ВЕНЫ   Пункцию и катетеризацию подключичной вены обычно производит хирург или анестезиолог, иногда — специально обученный терапевт...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Что такое пропорции? Это соотношение частей целого между собой. Что может являться частями в образе или в луке...

Растягивание костей и хрящей. Данные способы применимы в случае закрытых зон роста. Врачи-хирурги выяснили...

ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ИЗНОС ДЕТАЛЕЙ, И МЕТОДЫ СНИЖЕНИИ СКОРОСТИ ИЗНАШИВАНИЯ Кроме названных причин разрушений и износов, знание которых можно использовать в системе технического обслуживания и ремонта машин для повышения их долговечности, немаловажное значение имеют знания о причинах разрушения деталей в результате старения...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия