Студопедия — Приклади розв’язання задач. Задача 7.1.1. Вважаючи теплоємності сталими, визначити температури в характерних точках ідеального циклу ГТУ з ізобарним підведенням теплоти (циклу Брайтона)
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Приклади розв’язання задач. Задача 7.1.1. Вважаючи теплоємності сталими, визначити температури в характерних точках ідеального циклу ГТУ з ізобарним підведенням теплоти (циклу Брайтона)






Задача 7.1.1. Вважаючи теплоємності сталими, визначити температури в характерних точках ідеального циклу ГТУ з ізобарним підведенням теплоти (циклу Брайтона), питому і загальну витрату умовного палива, потужність, яка втрачається з відпрацьованими газами, якщо відомо:

t1 = 15oC; В = 755 мм.рт.ст., повітря стискається в компресорі до п’ятикратного збільшення густини, температура газів на вході в турбіну 950оС, потужність електрогенератора 4 МВт. Схема циклу ГТУ і зображення його на T-S діаграмі наведені на рис.7.1.

Розв’язування

Міра підвищення тиску в компресорі

l = Р2/P1 = (r2/r1)k = 51,4 = 9,52.

Значення показника степеня

m = (k -1)/k = (1,4 - 1)/×1,4 = 0,2857.

Температура повітря за компресором, К

T2 = T1 ×lm = 288×9,520,2857 = 548.

Температура газів за турбіною, К

T4 = T3 /lm = 1223/9,520,2857 = 642.

Ізобарна теплоємність повітря, кДж/(кг ×К)

Cp = k×R/(k – 1) = R/m = 0,287/0,2857 = 1,004» 1.

Питома робота компресора, кДж/кг

к = Cp(T2 – T1) = 1(548 – 288) = 260.

 

 

 


Рисунок 7.1 – Схема і цикл ГТУ на T-S діаграмі: 1 – компресор;

2 – камера згорання; 3 – газова турбіна; 4 – електрогенератор

Питома робота в турбіні, кДж/кг

m = Cp(T3 – T4) = 1(1223 – 642) = 581.

Питома робота циклу ГТУ, кДж/кг

ц = m к = 581 – 260 = 321.

Питома теплота, яка підведена в камері згорання, кДж/кг

qкз = q1 = Cp(T3 – T2) = 1(1223 – 548) = 675.

Термічний ККД циклу

ht = ц / qкз = 321/675 = 0,4755.

Питома витрата умовного палива, кг/кВт×год.

bу = 0,123/ ht = 0,123/0,4755 = 0,2586.

Загальна витрата умовного палива, кг/с

Bу = bу× Ne/3,6 = 0,2586 ×4/3,6 = 0,2874.

Витрата робочого тіла в ГТУ, кг/с

G = Ne ×103/ ц = 4 ×103/321 = 12,46.

Потужність компресора, МВт

Nк = G× к×10-3 = = 12,46× 260 ×10-3 = 3,24.

Потужність газової турбіни, МВт

Nгт = Nе + Nк = 4 + 3,24 = 7,24.

Коефіцієнт використання потужності

j = Nе/Nгт = 4/7,24 = 0,55.

Теплота, яка підведена в камері згорання, МВт

Qкз = Ву×Q = G×qкз ×10-3 = 0,2874 ×29,3 = 8,42.

Теплова потужність, яка втрачається з відпрацьованими газами, МВт

Qвг = (1 - ht) Qкз = (1 – 0,4755)×8,42 = 4,42.

Задача 7.1.2. За умовою задачі 7.1.1 визначити показники роботи дійсного циклу ГТУ. В розрахунках прийняти: ККД компресора і газової турбіни 0,85 і 0,87, відповідно; ККД камери згорання, механічний ККД і ККД електрогенератора – по 0,98; коефіцієнт, який враховує втрати тиску на шляху від компресора до газової турбіни Y = 0,96; тиск відпрацьованих газів Р4 = 0,108 МПа. Визначити також ексергетичні втрати і ексергетичний ККД.

Розв’язування

Дійсна робота компресора, кДж/кг

кд = к/ hк= 260/0,85» 306.

Дійсна температура повітря після стиску, К

T = Т1 + кд /Cp= 288 + 306/1,006 = 592

або t = 592 – 273 = 319оС.

Тиск повітря за компресором, бар

P2 = P1×lк= (755/750)×9,52 = 9,58.

Тиск газів перед турбіною, бар

Р3 = Р2×y= 9,58 ×0,98» 9,4.

Зміна тисків в турбіні

lm= P3/P4= 9,4/1,08 = 8,7.

Орієнтовна питома робота в турбіні, кДж/кг

mo = m×hm= 581× 0,87 = 505,5.

Орієнтовна температура газів за турбіною, К

T4o = T3 mo/Cp = 1233 – 505,5/1,05 = 741.

Середньотермодинамічна температура газів в турбіні, К

Tm = (T3 – T4o)/ n (T3/T4o) = (1223 - 741)/ n(1223/741) = 962.

Теплоємності Ср і Сv для середньої температури з додатка Б, кДж/(кг×К)

Ср = 1,059; Сv = 0,772.

Значення k і m для газів в турбіні

kт = Ср / Сv = 1,059/0,772 = 1,372

mт = (kт -1) kт = (1,372 - 1)/1,372 = 0,271.

Дійсна температура газів за турбіною, К

T = T3[1 –(1- l )hT] = 1223 [1 – (1 – 8,7-0,271)0,87] = 751

або t= 751 – 273 = 478оС.

Дійсна питома робота в турбіні, кДж/кг

т = Cp3 ×t3 – Cp4×t4 = 1,0855 950 – 1,035 478 = 536,5.

Дійсна питома робота циклу, кДж/кг

ц = ( т - кд)hм×hе= (536,5 - 306)×0,98× 0,98 = 222.

Питома теплота, яка підведена в камері згорання, кДж/кг

qкз = (Cp3×t3 – Cp2×t2)/hкз= (1,0855× 950 – 1,021 ×319)/0,98 = 720.

ККД дійсного циклу ГТУ

hГТУ = ц/qкз= 222/720 = 0,3083.

Питома витрата умовного палива, кг/кВт×год

bу = 0,123/hГТУ = 0,123/0,3083 = 0,399.

Загальна витрата умовного палива, кг/с

Ву = bу × Ne/3,6 = 0,399 4/3,6 = 0,443.

Витрата робочого тіла ГТУ, кг/с

G = Ne×103/ ц= 4× 103 /222 = 18.

Потужність компресора, МВт

Nк = G× кд×10-3= 18 ×306 ×10-3 = 5,5.

Потужність газової турбіни, МВт

Nгт = Ne + Nк = 4 + 5,5 = 9,5.

Коефіцієнт використання потужності

j = Ne / Nгт = 4/9,5 = 0,42.

Теплова потужність камери згорання, МВт

Qкз = Ву× Q = 0,443 ×29,3 = 12,98.

Теплова потужність, яка втрачається з відпрацьованими газами, МВт

Qвг = (1 - hГТУ)×Qкз = (1 – 0,3083)×12,98 = 8,98.

Питома теплота, що відводиться з відпрацьованими газами, кДж/кг

qвг = Qвг /G = 8,98 ×103/18 = 499.

Середньотермодинамічна температура підведення теплоти в камері згорання, К

Tкз = (Т3 – Т)/ ln(T3/T)= (1223 - 592)/ln (1223/592) = 870.

Теплоємність газів для температури підведення теплоти із додатка Б, кДж/(кг ×К), Ср=1,0495.

Питома ексергія, що підводиться в камері згорання, кДж/кг

Deкз = qкз - Тнс× D×DSкз = qкз – Т1×Ср× ln(Т3) =

= 720 – 288× 1,0495 ln (1223/592) = 500,7.

Ексергетичний ККД камери згорання

hекз = hкз (1 – Т1ср) = 0,98 (1 – 288/870) = 0,655.

Ексергетичні втрати в камері згорання, кДж/кг

De = (1 - hекз) ×Deкз = (1 – 0,655)× 500,7 = 127,7.

Ексергетичні втрати з відпрацьованими газами, кДж/кг

De = qвг – Т1×Ср×ln (T/T1)= 499 – 288 ×1,004 ×ln (751/288) = 221,86.

Ексергетичні втрати в компресорі, кДж/кг

De = T1×DSк = Тi[Cp×ln(T/T1)-R×ln(lк)] =

= 288 [1,02 ln (592/288) – 0,287 ln (9,52)] = 25,4.

Ексергетичні втрати в турбіні, кДж/кг

De = T1×DSт = Т1[Cp×ln(T/T3)-R×ln(lг)] =

= 288 [1,059 ln (751/1223) – 0,287 (1/87)]= 30.

Ексергетичний ККД циклу ГТУ

hец = 1 – (De + De + (De )/Deкз= 1 – (221,86 + 25,4 + 30)/500,7 = 0,446.

Ексергетичний ККД ГТУ

heГТУ = hец×hекз= 0,446 ×0,655 = 0,292.

Із наведеного ексергетичного аналізу видно, що найбільші ексергетичні втрати - з відпрацьованими газами і в процесі підведення теплоти в камері згорання.

 

Задача 7.1.3. Теоретичний цикл ГТУ з потужністю електрогенератора 25 МВт працює з мірою підвищення тиску l = 16 і температурою газів перед турбіною Т3 = 1323 К. Приймаючи теплоємності газів сталими, визначити витрату умовного палива в циклі, а також його економію в разі застосування двоступінчастого стиску і регенеративного підігріву повітря (рис.7.2) з мірою регенерації s = 0,7. Параметри зовнішнього повітря:

Р1 = 0,1 МПа, Т1 = 288 К.

 

 

Рисунок 7.2 - Схема ГТУ і зображення циклу на Т-S діаграмі. ІСК і ІІСК – перший і другий ступені компресора; ГО – газоохолодник; РП - регенеративний підігрівник повітря; КЗ – камера згорання; ГТ – газова турбіна; ЕГ - електрогенератор.

 







Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 961. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...

Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...

Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия