Студопедия — Тема 1. Обробка польової документації
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 1. Обробка польової документації






 

Матеріали польового дослідження і картування грунтів спочатку піддаються попередній камеральної обробці, яка проводиться безпосередньо на місці, вгосподарстві, з подальшим остаточним переглядом, уточненням і оцінкою всього зібраного матеріалу на центральній базі грунтового загону, управління землеустрою, кафедрах грунтознавства, дослідних станціях та інших установах, які ведуть грунтові роботи.

Попередній перегляд зразків, польових записів, карт та іншої документації значно полегшує працю дослідника при остаточній камеральній обробці матеріалів і дозволяє відразу ж на місці, ще до виїзду з польових робіт, усунути неточності, недоробки, узяти, у разі потреби, додаткові зразки грунтів, виправити грунтову карту і, нарешті, позбавитися зайвих зразків, якими часто без потреби завантажуються на центральних базах грунтових партій.

При попередній камеральній обробці матеріалів дослідник повинен просушити всі зразки у міру їх надходження, перевірити правильність визначення забарвлення, механічного складу і внести відповідні виправлення в грунтовий щоденник, систематизувати зразки і провести попередній відбір їх для подальшого остаточного перегляду і аналізу в лабораторії. При цьому уточнюються назва грунтів і польова грунтова карта.

Таким чином, основна мета проглядання грунтових зразків полягає в тому, щоб дослідник ще раз перевірив правильність своїх польових спостережень і визначень (забарвлення, структури, механічного складу і т. п.), уточнив у разі потреби класифікацію грунтів і намітив типові розрізи для подальшого вивчення механічного, хімічного складу і фізичних властивостей грунтів.

Дуже важливо, щоб грунтознавцем до моменту закінчення польових досліджень були оформлені на місці наступні первинні матеріали:

1) попередня грунтова карта з нанесеними на ній пунктами грунтових розрізів;

2) грунтові щоденники, схеми маршрутів, схеми грунтових профілів і геологічних оголень;

3) список зразків грунтів, рослинності, добре упакованих для відправки на центральну базу грунтового загону.

Чим уважніше буде переглянутий і цілеспрямовано систематизований первинний польовий матеріал, тим успішніше пройдуть подальші камеральні і камерально-аналітичні роботи.

Надалі, після закінчення польових робіт всі зразки, відібрані в попередній камерально-польовий період, піддаються завершальному камерально-кабінетному перегляду після прибуття їх на основну базу грунтового загону. Для цього в спеціальному сухому і добре освітленому приміщенні — «розбірної» — всі зразки переносяться в коробки з щільного картону, розміром 8X12X20 см, з кришкою, розкладаються і систематизуються в генетико-виробничій послідовності; у такій же послідовності повинні бути розподілені і узяті моноліти. Наприклад, серію зразків розташовують в послідовній зміні від підзолистих грунтів до чорноземів, а якщо дослідження проводилися в межах одного типу, наприклад, чорноземного, то зразки грунтів слід розташувати по підтипах — від вилугованого потужного звичайного до південного чорнозему.

Порівняльний, і при цьому, одночасний перегляд зразків та монолітів за одних і тих же умов освітлення дозволяє досліднику помітити ряд характерних особливостей, які раніше виходили з поля зору, уточнити назви грунтів, правильніше відібрати раціонально необхідну кількість зразків для аналізу і скласти план аналітичних робіт по вивченню фізико-хімічних властивостей грунту.

Під час проглядання грунтових зразків у дослідника повинні бути під руками не тільки грунтові щоденники, але і польова грунтова карта.

Виявлені в процесі проглядання зразків помилки, неточності у визначенні морфолого-генетичних ознак грунтів (забарвлення, потужність і ін.) та в назвах грунтів виправляються в грунтовому журналі і на карті.

У коробку разом з грунтовим зразком кладеться етикетка, яка повинна бути акуратно заповнена у момент взяття зразка в полі. Переписувати етикетки не рекомендується, оскільки при цьому не. виключені помилки, які надалі важко виправити. Одночасно на зовнішній стороні однієї з коротких бічних стінок коробки приклеюється невелика етикетка з вказівкою номера розрізу і глибини узяття зразка або робиться відповідний напис, наприклад:







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 667. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Гносеологический оптимизм, скептицизм, агностицизм.разновидности агностицизма Позицию Агностицизм защищает и критический реализм. Один из главных представителей этого направления...

Функциональные обязанности медсестры отделения реанимации · Медсестра отделения реанимации обязана осуществлять лечебно-профилактический и гигиенический уход за пациентами...

Определение трудоемкости работ и затрат машинного времени На основании ведомости объемов работ по объекту и норм времени ГЭСН составляется ведомость подсчёта трудоёмкости, затрат машинного времени, потребности в конструкциях, изделиях и материалах (табл...

Реформы П.А.Столыпина Сегодня уже никто не сомневается в том, что экономическая политика П...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Особенности массовой коммуникации Развитие средств связи и информации привело к возникновению явления массовой коммуникации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия