Дитиною прийшов він із землі оріїв до краю

Ін(д)ського» («Велесова книга», упор. Б.Яценко,

Київ, 1995, д.№31, с.113).

 

 

На початку дослідження визначимо, про які народи ми ведемо мову.

У попередньому розділі ми зазначили, що пращурами сучасних українців є народ, який згадується у науковій літературі, як малоазійський «народ Хатти», пращурами росіян є

малоазійські «лувійці», пращурами литовців є малоазійські «хетти», пращурами німців є народ, який ми ототожнюємо з мешканцями міста … Еріду, поруч Ура.

Треба зазначити, що на час захоплення царем Пітханасом, та його сином Анітасом, малоазійських міст Хаттусаса, Кушари, Пурусанди, хатти та шумери взаємно асимілювали один одного, тому ми їх називаємо «хатто-шумерами». Вони є далекими пращурами українців, поляків, словаків, словенів, чехів, болгар, хорватів…, тобто, цілої низки споріднених народів.

Коли автор вивчав малоазійський період історії народу «Хатти», то звернув увагу на традиційно-сталу форму назви міста - столиці цього народу, протягом більше ніж тисячі років.

Науковці зазначають, що місто називалось «Хатта» (по-хаттськи) або «Хаттусас»

(по-хеттськи)». Мешканці цього міста визначали себе народом міста Хатти. Таким чином, поняття «люди Хатти» є самовизначенням.

Як відомо, народ Хатти згадується на теренах Малої Азії з 23 століття до н.е., отже, і історія започаткування міста - столиці хаттів має сягати цього часу. Сьогоднішнє його місце розташування визначено археологами біля сучасного Богазкея.

У часи загибелі Хеттської держави, після 12 ст. до н.е., виникає нова столиця, яка називається «Хаттина», пізніше місто «Унка».

Це нове місто не могло бути порівняне, ні своєю давньою історією, ні своїми розмірами, з колишнею могутньою столицею хаттів, тому, його назва і відповідає зменшенній формі сучасного українського слова «хата» – «хатина».

Цікаво, що пройшло, ще 3200 років (з 12 ст. до н.е. – поч..21 ст.н.е.), а територія північно-східного узбережжя Середземного моря, де розміщувалась остання столиця хаттів «Хатина», і сьогодні називається - «Хатай». Це історичний факт.

Ця сталість назви протягом тисячоліть спонукала автора подивитись більш уважно на територію, на північ від Індії, звідки прийшли арійські племена.

Виключно, у районі Середньо-Якутської низини, ми знаходимо цілу групу топонімів з кореневою частиною «хатти», які подаємо у російській транскрипції: «Хаттасы», «Хатырык - Хомо», «Хаты», «Хатыстыр», «Большой Хатыми ".

Всі вони розташовані порівняно на невеликій території, площею: 720х720 км., в басейні річки Лена. («Атлас мира» Москва,1988,с.42,)

Що це? Випадковість? Можливо, але…

Нагадаємо, що царя малоазійської держави «Хатти», який згадується у 23 ст. до н.е., звали - «Пам бой». Це імя прочитане науковцями з клинописних текстів, знайдених у Малій Азії.

Вивчаючи історію якутів, натрапляємо на звістку, що якути вважають своїм легендарним пращуром героя по імені – «Омо бой баай».

 

Процитуємо, мовою оригіналу це коротеньке повідомлення: «Омобой баай, в якутской мифологии один из прародителей якутов, первым поселившийся в долине, где сейчас стоит Якутск. Особенно широко распространены мифы о браке старшей дочери Омобой баайя с Эллэем, от сыновей которых произошла будто бы большая часть якутских родов»

(Н.А.Алексеев(Якутск), «Мифы Народов Мира», Москва,1992, Т.2,с.254).

 

Можливо, і ця подібність імен, з характерним закінченням на «бой», між якими існує не тільки географічний проміжок, але й часовий, який вимірюється тисячоліттями років, випадковість?.

Що ж, спробуємо підійти до питання ототожнення частини Східного Сибіру

(Середньо-Якутської низини) з прабатьківщиною легендарного малоазійського народу «Хатти», з іншого боку.

Нагадаємо, що народ, який вже тисячоліття проживає на берегах річки Лени, не ототожнює свою назву з назвою краю «Якутія». Представники цього етносу не вважають себе «якутами».

Вони кажуть: “ Ми народ «Саха» ”, а свій край називають «Республіка Саха (Якутія)», додаючи назву краю «Якутія» окремо.

(«Атлас Мира», изд.дом ОНИКС, Москва,2004, с.30,).

Все це свідчить, що назва «Якутія», як назва краю, дуже давня, бо ж, незважаючи на те, що край був заселений прийшлим народом «Саха», назва протягом тисячоліть збереглась. Спитайте представника народу «Саха»: «Що означають назви «Якутія», «Якут»?».

Ви відповіді, на це запитання, не отримаєте!

Про це не скажуть вам пересічні росіяни, і навіть російські науковці.

Для підтвердження, наведемо інформацію про етнонім «саха» та «якут», розміщену на

одному з російських сайтів: «саха: (мн. ч. саха ляр), саха урянгхай.