РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТА РОЗПОДІЛ ВАНТАЖУ

Вага вантажу обмежується значенням чистої вантажопідйомності судна, тобто вагою комерційного вантажу. Чиста вантажопідйомність судна (Δ_ч) розраховується як різниця між величиною дедвейту судна і маси рейсових запасів (Р_зап):

 

Δ_ч = Δ_W – P_зап. (1)

Однак, при цьому слід враховувати, що величина дедвейту залежить від вантажних марок, що діють в портах завантаження/розвантаження, можливих обмежень за осадкою в цих портах, на трасі переходу.

Рейсові запаси знаходять наступним чином:

P_зап = P^х_зап + P^ст_зап, (2)

де P^х_зап , P^ст_зап – відповідно ходові та стояночні запаси.

 

Ходові запаси:

P^х_зап = P^х_п + P^х_в + P^х_м, (3)

де P^х_п, P^х_в, P^х_м – відповідно кількість палива, води і мастил, яка необхідна на перехід від порту завантаження до порту розвантаження з урахуванням коефіцієнта штормового запасу К_шт = 0,1 – 0,2:

P^х_п = q^х_вж×t_х (1+ К_шт) + q^х_диз×t_х (1+ К_шт); (4)

P^х_в = q^х_в×t_х (1+ К_шт); (5)

P^х_м = 0,05 P^х_п, (6)

де q^х_вж – добова норма витрати важкого палива на ходу (т/добу),

q^х_диз – добова норма витрати дизельного палива на ходу (т/добу),

q^х_в – добова норма витрати води на ходу (т/добу).

Стояночні запаси.

Визначаються з розрахунку тривалості стоянки судна в портах завантаження і розвантаження і норм витрати палива (за звичай дизельного) і води:

Р^ст_зап = q^ст_п×t_ст + q^ст_в×t_ст, (7)

де q^ст_п – добова норма витрати палива на стоянці (т/добу),

q^ст_в – добова норма витрати води на стоянці (т/добу),

t_ст – тривалість стоянки.

 

Ходовий час рейсу:

 

, (8)

де L –	протяжність переходу, миль;
Lобмеж –	протяжність путі, що проходять з обмеженням швидкості, миль;
v –	швидкість судна у вантажі, вуз.;
vобмеж –	швидкість судна під час проходження каналів, вуз.;
tзатр –	час затримки судна в рейсі, діб.

 

Розрахунок кількості вантажу:

 

Ефективна експлуатація передбачає максимальне використання як вантажопідйомності (Δ_ч), так і вантажомісткості судна (W_с). Досягнути цього найпростіше, коли перевозиться однорідний вантаж.

По кожному виду вантажу визначають масу сепараційних і розкріплюючих матеріалів з урахуванням встановлених норм.

Також необхідно врахувати необхідний об'єм (V) у випадку, якщо вантаж є легким.

При цьому необхідно задовольнити умови:

Р_заг ≤ Δ_ч ,

V ≤ W_с. (9)

Складання плану комплектації вантажів

 

Перевізник несе відповідальність за неправильне розміщення, закріплення і сепарацію вантажів на судні. Неправильне або невдале розміщення вантажів, перевантаження окремих відсіків неминуче приводить до неприпустимих напружень в корпусі судна, а в окремих випадках до пошкоджень і навіть аварій судна. Тому судно повинно бути завантажене так, щоб не з’явився крен, були належний диферент (як правило в корму до 0,5 м) і достатня остійність, не були порушені умови місцевої і загальної (повздовжньої) міцності.

Рівномірно розподілити вантаж по довжині судна пропорційно кубатурі вантажних приміщень можна за допомогою коефіцієнта порівняння вантажомісткості кожного вантажного приміщення (К_і)

 

(10)

де W_i – вантажомісткість i -го вантажного приміщення (м³),

W_с – вантажомісткість судна (м³),

n – кількість вантажних приміщень.

 

Значення маси вантажу для i-го вантажного приміщення (Р_i) визначається як добуток коефіцієнта порівняння вантажомісткості i -го вантажного приміщення на розраховану загальну масу вантажів, яку приймають на даний рейс (Р _заг)

 

Р_i = К_і × Р_заг. (11)

Розподіл вантажу по вантажних приміщеннях виконується в табличній формі (табл. 1).

 

Таблиця1 – Розподіл вантажу по вантажних приміщеннях судна

Назва вантажного приміщення	Вантажомісткість вантажного приміщення, Wi, м3	Коефіцієнт порівняння, Кі	Маса вантажу, Р i, т	Припустима маса вантажу, т
Трюм №1
…
Трюм №3
Всього	Wс	1,00	Рзаг