Методичні підходи і концептуальні конструкти професійної життєдіяльності на основі кар’єрного самоствердження

Питання практичного конструювання довготривалої професійної діяльності за отриманим фахом стали предметом наукових досліджень відносно недавно. Вони представленні широким спектром проблем − від планування успішної професійної життєтворчості до її організації в успішну професійну кар’єру на основі спрогнозованого кар’єрного зростання і реалізації успішної кар’єрної стратегії. Існують самі різні методичні підходи до натуралізації людської життєдіяльності в успішній професійній кар’єрі, її здійснення в різних професіосферах фахової діяльності та за різними методами і формами, видами і способами професійної самореалізації і самоствердження. Тому наявна і велика кількість концептуальних конструктів професійної життєдіяльності та професійно-кар’єрного самоствердження у фаховій діяльності як у повному трудовому циклі за отриманою спеціальністю, так і у всьому «життєдіяльнісному полі», а також з можливостями зміни цих «полів самореалізації» у нових професіосферах і нових трудових циклах. Тому саме поняття «професійної кар’єри» у її пов’язаності з «професійною успішністю» та кар’єрним довготривалим успіхом є вкрай протирічним та неоднозначним. Загалом тут об’єктивно наявні дві основні причини соціосферного і професіосферного характеру:

а) у соціосфері ‒ це зміни у змістовному розумінні поняття «професійної успішності», її натуралізації в успішній професійній кар’єрі, здобутках і досягненнях професійної самореалізації у відповідності до швидко змінюючихся суспільних умов і в синхронізації з етапами суспільного розвитку (що було раніше розкрито у р. 1.2);

б) у професіосфері ‒ це швидке оновлення професіосфер фахової діяльності, оновлення та зміни професійного профіля і навіть суттєве перепрофілювання, включення нових професійних кваліфікацій (наприклад, нові ПКХ ‒ професійно-кваліфікаційні характеристики), рекваліфікацій, ротацій, реструктуризацій і нових інтеграцій у «діяльнісних функціоналах», фахово-сумісних комплексах, інформатизація і «когнітизація» в інтелектуальних та інформаційних технологіях, ІТ, ІКТ, ІТ-проектах, ІТ-програмах та «проектних комплексах» (ПК з ІТ-програм).

Можна виділити «широке» та «вузьке» розуміння професійної кар’єри. У її широкому значенні ‒ це цілісний «професійно-життєвий проект», відповідна життєва «професійна програма», життєтворчість. Наприклад, як відповідна «життєтворчість» в системі «самоуправління людськими ресурсами», коли саме поняття професійної кар’єри застосовується не тільки до професійної діяльності, але й до інших життєвих ситуацій, в котрих всі особистості виступають як суб’єкти власної життєтворчості. А саме ‒ «просуваються уперед у тому сенсі, що їх таланти зростають разом з нагромадженням досвіду та відповідальності» (Дж. Іванцевич, А.А.Лобанов) [1, c.214]. Тому професійне самовизначення можна розглядати у тісному зв’язку з життєвим та особистісним самовизначенням [1, c.215-239]. При подібному «особистісно-життєвому» самовизначенні «життя людини поза її роботи має значний вплив на кар’єру, є її частиною» (А.Я.Кібанов) [2, c.298-300]. У такому широкому контексті професійних успіх у кар’єрному зрості «це не тільки успішність в даній професійній діяльності, але й успішність всього життя» (Н.С.Пряжніков). Це успішна особистісна реалізація «Я-концепції» (Р.Бернс) у процесі усього «життєвого шляху людини, пов’язаного з роботою», і цей «життєвий шлях» «розбитий на певні проміжки» успішного життєвого і професійного самовизначення-самореалізації [3].

У «вузькому значенні» професійна кар’єра розуміється в поняттях «статусного підходу», у психолого-акмеологічному аспекті, як «професійно-психологічний контракт на кар’єру» або «поліваріантне» її здійснення в якості інструментального засобу досягнення цілей і завдань власного самоздійснення і самоствердження. Наприклад, у відповідному «статусному значенні», коли професійна кар’єра розглядається як «переміщення», мобільність, «просування по службі», «послідовність посад, займаємих співробітником в організації» (С.В.Шекшня) [4, c.148-180]. А.К.Маркова вважає, що професійна кар’єра має двосторонній характер, бо «людина може усвідомлено вибирати і будувати свою кар’єру як у професійному, так і в посадовому плані». І ці дві сторони можуть не співпадати у кар’єрному зрості, бо «достойний професіонал може не зробити службову кар’єру (підкр. нами) і, навпаки, людина на високих посадах може не досягти (підкр. нами) такого ж високого рівня професіоналізму» [5, c.123-127]. При психологічно-акмеістському підході професійна кар’єра розглядається як певний «професійний рух», що близький до траєкторії руху даної людини до своїх «професійних вершин», до «акме професіоналізму», а не тільки «просування» по «посадових східцях». Тобто це свого роду «професійно-психологічний контракт» на успішну реалізацію таких основних складових фахової діяльності в процесі здійснення успішної професійної кар’єри («процесний підхід». А саме: (1) визначення «характеру цілей» та умов їх досягнення; (2) підкріплення «системи мотивів», що побуджують до успішної професійної діяльності і кар’єрного зросту; (3) максимально висока «ступінь актуалізації», що відповідає успішній професійній діяльності за рівнем здібностей фахівця, котрі виявляються і професійно розвиваються в його конкретних ділах і результатах, які свідчать про досягнений рівень професіоналізму [6, c.53-57]. Останнє має ключове значення, бо тут визначається «кар’єрна продуктивність» спеціаліста за його фаховою здібністю, за нашою концепцією, − це показник ФТСР (функціонально-творчої самореалізації). Подібна «кар’єрна продуктивність» може бути різною, бо «одну і ту ж мету кар’єри можуть ставити і досягати люди, маючі різні здібності і витрачаючи для цього неоднакові зусилля, практикуючи несхожі стилі діяльності і демонструючи при цьому різну ступінь професіоналізму» [6, c.53-57]. Можна навести наступну порівняльну характеристику «широкого» і «вузького» розуміння поняття професійної кар’єри.

Можна бачити, що поняття «професійної кар’єри» має і власний «міждисциплінарний контент», власний зміст вже поза «широкого-вузького» трактування успішної професійної діяльності і кар’єрного зросту. У її власному змістовному значенні об’єктивне розуміння професійної кар’єри далеко виходить за межі її, наприклад, суто «посадового висходження». Посадове «просування», вочевидь, не є самоціллю, а виступає лише одним із засобів, варіантів і «поліваріантів» для професійної самореалізації, професійного самовдосконалення при виконанні все більш складних завдань, насичення професійно-діяльнісного процесу елементами творчості, успішності та ефективності у повноцінному здійсненні успішно завершеної професійної кар’єри. В цьому відношенні в масштабі міждисциплінарного підходу існують самі різні концепції розуміння професійної кар’єри, що розробляються за різними критеріями її успішного здійснення. Основні з подібних концепцій представлені у таблиці.