Вихід бюджетних процесорів від Intel, що використовують нові ядра, завжди приковував до себе підвищену увагу. Пояснюється це не тільки тим, що таким чином підіймається «нижня планка» продуктивності сучасних ПК, але і тим, що процесори сімейства Celeron нерідко відрізнялися високим потенціалом в частині розгону, що давало можливість оверклокерам одержати для їх систем одночасно продуктивний і дешевий продукт. Нова лінійка процесорів Celeron заснована на ядрі Willamette, з урізаним (в порівнянні з оригінальним Willamette — Pentium 4) до 128 КБ об'ємом кеш-пам'яті другого рівня і просто і невитіювато званому «Willamette-128». Ці процесори зберігають технологію виробництва попередника — «старого» Pentium 4 (0,18 мкм), та і робитися будуть на тих же заводах, точніше, тієї частини тих же заводів, виробниче устаткування якої ще не переведене на роботу по новому техпроцессу. Природно, збережений і форм-фактор Socket 478, який Intel, схоже, збирається використовувати принаймні для лінійки Celeron ще довго — будуть і процесори Celeron на урізаному Northwood. Також цілком передбачений той факт, що тепловиділення нових Celeron співпадає (в усякому разі, у єдиної представленої поки моделі) з тепловиділенням Pentium 4 Willamette рівної частоти (63,5 Вт — Thermal Design Power при 1,7 ГГц).
Розглядаючи раніше процесори сімейства Pentium 4, засновані на NetBurst архітектурі, ми не раз відзначали той факт, що по своїй продуктивності вони нерідко поступаються процесорам з аналогічною частотою, але іншою архітектурою. Тому переклад Celeron на архітектуру NetBurst викликав у багатьох комп'ютерних ентузіастів цілком природні роздуми щодо продуктивності таких процесорів. Іноді навіть висловлювалися думки, що нові Celeron з частотами 1.7 і 1.8 ГГц працюватимуть повільніше за своїх попередників з частотами 1.3 і 1.4 ГГц, що використовують ядро Tualatin.
