Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Как правило, безналичные расчеты должны осуществляться через банк и иные кредитные организации (далее - банки), в которых открыты соответствующие счета организаций и предпринимателей, принимающих участие в расчетах. Однако законом может быть предусмотрен другой порядок расчетов. Использование иной конструкции осуществления расчетов может быть также обусловлено избранной контрагентами формой расчетов.

ГК не содержит исчерпывающего перечня фо

Ними можуть бути будь-які суб’єкти цивільних правовідносин: фізичні та юридичні особи, держава. Однак можливості кожного з цих суб’єктів виступати сторонами договору купівлі-продажу не завжди рівні, що залежить від обсягу їх право- та даєздатності, форми власності товару, який є предметом даного договору, його правового режиму тощо.

Продавцем є власник майна або уповноважена ним особа, оскільки, згідно зі ст.. 658 ЦК України, тільки йому належить право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом. За договором купівлі-продажу продавець зобов’язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього.

Якщо продавцем може бути лише певна особа, як правило власник, то покупцем може бути будь –яка особа.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути: товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні, а умова щодо кількості товару може бути погоджена встановленням у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Предмет договору купівлі-продажу може визначатися визначенням його асортименту (ст. 671 ЦК України). Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ст. 673 ЦК України). У договорі якість товару може бути визначена зазначенням вказівок нормативних документів зі стандартизації чи інших показників. Питання стандартизації врегульовані Законом України "Про стандартизацію". Стандарти мають відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару.

Гарантійний строк - це термін, протягом якого гарантується використанням товару за його призначенням. Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу (ст. 676 ЦК України).

Важливе значення має момент виникнення права власності у покупця, від цього залежить можливість захисту прав сторін, а також переходу ризику випадкового знищення або пошкодження товару. Дане питання вирішується на підставі положень ст. 334 ЦКУ, відповідно до якої право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлене договором або законом. Договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або інших обставин. У цьому разі покупець не має права розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із призначення та властивостей товару (ч.1 ст. 697 ЦКУ).

 

Істотною умовою договору купівлі-продажу є ціна - це певна грошова сума, сплачувана покупцем за отриману від продавця річ (ст. 691 ЦК України). Покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 ЦК України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідно для здійснення платежу.

Продаж майна провадиться за цінами, що визначаються сторонами, якщо інше не передбачено законодавчими актами. Закон України "Про ціни і ціноутворення" визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки. Цей Закон поширюється на всі підприємства і організації незалежно від форм власності. Існує три види цін: вільні, державні фіксовані та регульовані.

 

Д оговір купівлі-продажу укладається в усній чи письмовій формі, у ст. 657 ЦК України встановлені особливості деяких видів договору купівлі-продажу. Обов'язкове укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державної реєстрації.

 

 

Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.

З укладанням договору купівлі-продажу у сторін виникають взаємні права та обов’язки. (См. – продавець: Ст. ч.1 ст.662, ст.. 663, ст.. 530, ч.3 ст. 677, ст.. 659, ст. 667, ч.2 ст. 690 та ін.) (См. – покупець: ст.. 689, ч.1 ст.691, ч.1 ст. 688, ч.1 ст. 690 та ін.)