КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВИДІВ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Успішність навчання студентів оцінюється за чотирьохбальною шкалою:

“Відмінно” – студент глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно й логічно його викладає, тісно ув'язує конституційно-правову теорію з практикою державотворення у різних зарубіжних країнах завданнями і діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування за рубежем, правильно обґрунтовує прийняття рішення, уміє самостійно узагальнити і викласти суть розглянутої проблеми, не відчуває труднощів з відповідями при зміні завдань, з можливих варіантів вибирає найкращу відповідь.

Адекватно вміє дати узагальнену характеристику державно-правовій теорії і практиці країн світу, насамперед розвинутих в економічному та правовому аспектах. Знає основні способи прийняття і внесення змін до Конституції за рубежем та особливості еволюції і змісту Конституції у закордонних країнах. Грамотно аналізує взаємовідносини особи і держави, різних вищих органів державної влади між собою та з органами місцевого самоврядування. Вміє переносити теоретичні знання у площину практики. Вміє робити правильні висновки. У процесі аналізу зарубіжного досвіду проявляє здатність використовувати його як своєрідне мірило для прогнозування конституційних процесів в Україні.

Із загального обсягу студент правильно виконує 91-100 % завдань.

„Добре” – студент твердо знає весь програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих неточностей при виборі відповіді, тобто вибирає правильну, але не найкращу відповідь; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, але для визначення дійсного ступеня знань студента екзаменатор змушений задавати додаткові запитання і уточнити окремі відповіді.

Вміє розв’язувати ситуаційні завдання середньої важкості.Добре розрізняє різні форми державного правління, державного устрою та державного режиму, достатньо чітко розкриває зміст поняття „Конституція„ звертаючи особливу увагу на форми і структуру конституцій зарубіжних країн, а також здатний на середньому і вище середнього рівнях аналізувати зміст конституційної теорії і практики, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між державно-правовими явищами у зарубіжних країнах. Виявляє чинники розвитку науки конституційного права.

Із загального обсягу студент правильно виконує 72-90 % завдань.

„Задовільно” – студент знає тільки основний матеріал, передбачений програмою, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, обирає недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, проявляється невпевненість у вирішенні завдань практичного характеру.

Студентспроможнийрозв’язати прості завдання. Із загального обсягу студент правильно виконав 53-71 % завдань.

„Незадовільно” – студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні основних положень курсу, з великими труднощами використовує теоретичні відомості при виконанні завдань.

Він не вміє встановити причинно-наслідкові зв’язки у виникненні й розвиткові державно-правових явищ.

Із загального обсягу студент правильно виконав не більше 53 % завдань.

Необхідно відзначити, що перераховані вище критерії мають достатньо загальний і орієнтовний характер, тому екзаменатор оцінює ступінь знань студента, враховуючи його поточну успішність та результати поточного контролю.

Формами та засобами контролю є:

– письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення завдань, вправ тощо);

– тестування знань курсантів, студентів, слухачів із певного модуля лекційного курсу;

– усне опитування;

– лабораторна робота;

– виступ на семінарських заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);

– захист індивідуального завдання;

– виконання домашнього завдання;

– захист курсової роботи;

– модульний контроль.