ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ. 2. Барабаш А. Т. Ответственность за нарушение трудовой дисциплины1. Абрамова О. В., Никитинский В. И. Трудовая дисциплина. – М., 1984. 2. Барабаш А. Т. Ответственность за нарушение трудовой дисциплины. – К., 1977. 3. Бару М., Гончарова Г. Перебудова і деякі питання трудового права. // Радянське право, 1988, №2. 4. Бородін І. Дисциплінарна відповідальність та дисциплінарне провадження // Право Україин 2006р. №12, с. 93. 5. Бущенко П., Венедиктов В. Поняття “систематичне порушення трудових обов’язків”: розбіжності у теорії та практиці // Радянське право. – 1990. - №9. 6. Василюк С., Косило А. Зарубіжний досвід притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності // Право України 2006р. №2, с. 131. 7. Венедиков В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве.- Харьков: Консум, 1996. 8. Венедиктов В. Юридична відповідальність в науці і практиці трудового права. // Право України, 1992, №1. 9. Гавриленко Д. А. Правовое государство и дисциплина / Под ред. В. И. Шабайлова. – Минск, 1991. 10. Глазырин В. В. Правовые средства укрепления трудовой дисциплины. – М., 1985. 11. Данченко М. І. Відповідальність за порушення дисципліни праці. – К., 1980. 12. Кленов Е. А. Внутренний трудовой распорядок на предприятии. – М., 1974. 13. Лившиц Р. З. Право на материальное стимулирование труда. – М., 1976. 14. Смирнов В. Н. Внутренний трудовой распорядок на предприятии. – Л., 1980. 15. Стимулы добросовестного труда и ответственность за его результаты / Под ред. Ю. П. Орловского. – М., 1991. 16. Стичинський Б.С., Зуб І.В, Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. К.: А.С.К., 2000. 17. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства. М. 1990. 18. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. 19. Угрюмова Г. Дисципліна праці: розвиток та удосконалення інституту // Право України 2006р., №1, с. 40. 20. Хуторян Н. М. Проблеми відповідальності в трудовому праві // Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Під ред. Н. М. Хуторяна. – К.: ІнЮре, 1999. 21. Хавронюк М. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність. – К.: Атіка, 2003. 22. Хуторян Н. Н. Предупреждение нарушений трудовой дисциплины. – К., 1992. 23. Щербина В. І. Теоретичні проблеми охоронної функції трудового права в умовах ринкових відносин. – Дніпропетровськ, 2004. Тестові завдання для перевірки знань 1. Заходи спеціальної дисциплінарної відповідальності за законодавством України встановлено для таких категорій працівників: 1. прокурорсько-слідчих працівників 2. працівників фермерських господарств 3. працівників медичних установ 4. працівників освіти 5. керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників 6. головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх заступників
2. Заходи спеціальної дисциплінарної відповідальності за законодавством України встановлено для таких категорій працівників: 1. працівників освіти 2. працівників фермерських господарств 3. працівників медичних установ 4. суддів 5. керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників 6. головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх заступників
3. Заходи спеціальної дисциплінарної відповідальності за законодавством України встановлено для таких категорій працівників: 1. працівників освіти 2. працівників фермерських господарств 3. працівників медичних установ 4. головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх заступників 5. керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників 6. працівників залізничного транспорту
4. Заходи спеціальної дисциплінарної відповідальності за законодавством України встановлено для таких категорій працівників: 1. працівників освіти 2. працівників фермерських господарств 3. державні службовці 4. головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх заступників 5. керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників 6. працівників медичних установ
5. Заходи спеціальної дисциплінарної відповідальності за законодавством України встановлено для таких категорій працівників: 1. працівників освіти 2. працівники гірничих підприємств 3. працівників фермерських господарств 4. головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх заступників 5. керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників 6. працівників медичних установ
6. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни належать: 1. порушення правил прийому на роботу 2. вчинення аморального проступку 3. прогул без поважних причин 4. скасування допуску до державної таємниці 5. поява на роботі у нетверезому стані 6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації
7. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни належать: 1. порушення правил прийому на роботу 2. вчинення аморального проступку 3. відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин 4. поява на роботі у нетверезому стані 5. систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором 6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації
8. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни належать: 1. порушення правил прийому на роботу 2. вчинення аморального проступку 3. поява на роботі у нетверезому стані 4. поява на роботі у стані наркотичного або токсичного сп`яніння 5. вчинення за місцем роботи розкрадання майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили 6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації
9. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни належать: 1. вчинення за місцем роботи дрібного розкрадання майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили 2. вчинення аморального проступку 3. поява на роботі у нетверезому стані 4. порушення правил прийому на роботу 5. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації 6. винні дії керівника підприємства, внаслідок чого заробітна плата виплачувалась несвоєчасно
10. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни належать: 1. поява на роботі у нетверезому стані 2. вчинення аморального проступку 3. винні дії керівника підприємства, внаслідок чого заробітна плата виплачувалась в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати 4. порушення правил прийому на роботу 5. систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку 6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації
11. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни належать: 1. поява на роботі у нетверезому стані 2. одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства, його заступниками 3. вчинення аморального проступку 4. прогулу без поважних причин 5. порушення правил прийому на роботу 6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації
12. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни належать: 1. поява на роботі у нетверезому стані 2. вчинення аморального проступку 3. одноразове грубе порушення трудових обов`язків головним бухгалтером підприємства, його заступниками 4. поява на роботі у нетверезому стані 5. порушення правил прийому на роботу 6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації
13. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни належать: 1. одноразове грубе порушення трудових обов`язків службовими особами митних органів і державних податкових інспекцій, які мають персональні звання 2. вчинення за місцем роботи дрібного розкрадання майна роботодавця, встановленого вироком суду 3. поява на роботі у нетверезому стані 4. вчинення аморального проступку 5. порушення правил прийому на роботу 6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації
14. Норми, які встановлюють обов’язки сторін трудового договору, режим їх виконання, внутрішній трудовий розпорядок, засоби заохочення та відповідальності, що складають механізм забезпечення виконання цих зобов’язань – це 1. виконавча дисципліна 2. службова дисципліна 3. трудова дисципліна 4. зміст трудового договору 5. режим робочого часу 6. виробнича дисципліна
15. Вкажіть максимальний строк застосування до працівника загальної дисциплінарної відповідальності, який обчислюється з дня вчинення трудового порушення. 1. три місяці 2. чотири місяці 3. п’ять місяці 4. шість місяців 5. сім місяців 6. два місяці
16. Роботодавець може застосовувати до працівника заходи загальної дисциплінарної відповідальності після виявлення трудового правопорушення, безпосередньо за виявленням, але не пізніше __________ міс.
17. Працівника може бути притягнуто до загальної дисциплінарної відповідальності не пізніше _________міс.
18. Вкажіть види дисциплінарної відповідальності за трудовим правом України. 1. загальна 2. обмежена 3. кратна 4. спеціальна 5. підвищена 6. особлива
19. Вкажіть види дисциплінарних стягнень, загальної дисциплінарної відповідальності, що передбачені Кодексом законів про працю України 1. сувора догана 2. догана з переведенням на нижче оплачувану посаду 3. догана з останнім попередженням 4. догана 5. звільнення 6. звільнення з позбавленням класного чину
20. До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством про працю, можуть застосовуватися наступні заходи дисциплінарного впливу: 1. попередження про неповну службову відповідальність 2. звільнення з позбавленням класного чину 3. звільнення з подальшою забороною обіймати державні посади 4. затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або призначення на вищу посаду 5. затримка до двох років у присвоєнні чергового рангу 6. сувора догана
21. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: 1. голові спеціалізованого суду 2. голові обласної державної адміністрації 3. народним депутатам України 4. суддям вищестоящого суду 5. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України 6. Вищій раді юстиції
22. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: 1. голові спеціалізованого суду 2. голові обласної державної адміністрації 3. народним депутатам України 4. Уповноваженому ВРУ з прав людини 5. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України 6. Вищій раді юстиції
23. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: 1. голові спеціалізованого суду 2. голові обласної державної адміністрації 3. народним депутатам України 4. суддям вищестоящого суду 5. Голові Верховного Суду України 6. Вищій раді юстиції
24. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: 1. голові спеціалізованого суду 2. голові обласної державної адміністрації 3. народним депутатам України 4. Міністру юстиції України 5. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України 6. Вищій Раді юстиції
25. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: 1. голові спеціалізованого суду 2. голові обласної державної адміністрації 3. голові відповідної ради суддів 4. суддям вищестоящого суду 5. Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 6. Вищою Радою юстиції
26. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: 1. голові спеціалізованого суду 2. голові обласної державної адміністрації 3. народним депутатам України 4. суддям вищестоящого суду 5. Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 6. членам Ради суддів України
27. Дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих судів здійснюють: 1. Вища Рада юстиції 2. кваліфікаційні комісії суддів 3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України 4. Рада суддів області 5. Апеляційний суд області 6. Генеральна прокуратура України
28. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше ________ міс. після виявлення дисциплінарного проступку.
29. До прокурорсько-слідчих працівників можуть бути застосовані наступні дисциплінарні стягнення: 1. пониження в класному чині 2. пониження в посаді 3. сувора догана 4. позбавлення класного чину 5. позбавлення почесного звання 6. позбавлення грошової премії
30. До прокурорсько-слідчих працівників можуть бути застосовані наступні дисциплінарні стягнення: 1. догана 2. пониження в посаді 3. сувора догана 4. позбавлення класного чину 5. позбавлення почесного звання 6. позбавлення грошової премії
|
