Види та обладнання невибухових загородЗагороди бувають протитанкові /рови, ескарпи, контрескарпи, металеві їжаки, лісові завали, снігові вали, ополонки і т.д./ і протипіхотні /загорожі, сітки з колючого дроту і т.п. Протитанкові рови готують з допомогою землерийних машин і вибуховим засобом, глибину не менше 2 м, шириною по дну — 2, 5–3 м, з верху — 5, 5-7 м. На схилах зі сторони противника обладнують ескарпи, а на схилах із сторони своїх військ — контрескарпи. Надовби виготовляють з колод, залізобетонних і металічних балок, міцно вкопаних в землю і добре закріплених. Їх встановлюють в 3–5 рядів шаховому порядку. Відстань між рядами 2–3 м. Надовб (від “надовба”) розміщують через 1, 2–1, 3 м. Виступають вони над поверхнею землі на 1–1, 2 м. Нахил надовба роблять в той бік, звідки очікується рух противника /кут 60–70°/. Надовби з колючим дротом, являються одночасно і протипіхотною загородою. Для швидкого перекриття доріг, вулиць, проходів в загородах використовують металічні їжаки. Їх ставлять в 2–4 ряди з відстанями 2 м і скріплюють між собою балками або колодами. Лісові завали виготовляють із дерев, діаметром отворів не менше 20 см, які стоять один від одного не далі 6м. Дерева валять навхрест вершинами в бік противника не повністю відділяючи їх від комелю прив’язуючи кінці до пнів дротом. Висоту пнів потрібно залишати неоднаковою /80-120 см/, глибину завалу — робити не менше 3 м. Снігові вали готують з рихлого снігу висотою не менше 1, 5 м і шириною 10–20 м. Поверхню снігу на валу злегка трамбують для того щоб вал не руйнувався вітром. Зимою на водних перешкодах роблять бар’єри із льоду, поєднуючи їх з вирубкою ополонок шириною 3–4 м біля берега річки, безпосередньо біля бар’єру. Висота бар’єру повинна бути не менше 1, 5–1, 7 м. Протипіхотні дротяні загороди — дротяні огорожі і сітки, дріт “внекид”, рогатки, їжаки, дротяні спіралі, малопомітні дротяні сітки і т.і. готують підрозділи, які займають оборону. Для цього використовують однопрядний і двохпрядний колючий дріт. В війська він поступає в мотках. В мотку двохпрядного колючого дроту 340 м, однопрядного — 400 м. Маса мотків відповідно біля 50 кг і 35 кг відповідно. Для кріплення дроту до дерев’яних колів використовують спеціальні скоби. Мало помітні дротяні сітки промислового виготовлення МЗП. Один пакет розтягують на площі 10× 10 м. Проходи в дротяних загородах роблять штик-ножами (за винятком малопомітних сіток і спіралей) з допомогою вибухових речовин, ножиць і іншого інструменту. Ополонки, як правило, готують вздовж свого берега при товщині льоду не менше 20 см, розмірами 1, 5× 8 м або 2× 10 м, а проміжки до 1 м. Подолання невибухових протитанкових загород здійснюється з широким застосуванням бульдозерів, шляхопрокладників, вантажопідйомних машин. Так, протитанкові рови, ескарпи, контрескарпи долаються по колійним мостам або по проходам, які готують шляхом часткового засипання ровів з допомогою БТУ, БАТ, бульдозерів або з використанням вибухових речовин. Проходи в лісових завалах, бар’єрах, загородах з металічних їжаків, прокладаються з допомогою машин розгородження ІМР, шляхопрокладників БАТ, навісних танкових бульдозерів БТУ. При цьому, щоб забезпечити безпеку екіпажів від можливих вибухів мін, завчасно рекомендується в завалах підривати продовжені заряди. Надовби, як правило, підривають на місцях.
|
