Загальні відомості про інженерні загороди, їх призначення та властивості

Інженерними загородами називаються інженерні засоби, споруди, руйнування, встановлені на місцевості. Вони наносять втрати противнику, затримують маневр і цим сприяють знищенню живої сили, техніки вогнем всіх засобів і контратаками наших військ.

За характером дії на противника вони поділяються на мінно-вибухові, невибухові і комбіновані.

Розташування загород на місцевості повинно тісно пов’язуватись з системою вогню, маневром військ і природними перешкодами.

Інженерні загороди повинні бути ретельно замасковані і несподівані для противника.

Нижче розглядатимуться вимоги до загород та їх характеристики, основні схеми протитанкових, протипіхотних мінних полів, види, розміри невибухових загород.

Важливо вміти проводити розвідку, самостійно долати інженерні загороди. Для цього необхідно знати способи розвідки та подолання мінно-вибухових та невибухових загород.

Інженерні загороди встановлюють з метою нанесення втрат противнику в живій силі і техніці, затримки його просування. Загороди використовують в усіх видах бою, але найбільш широко — в обороні. У наступі і зустрічному бою їх застосовують для прикриття вихідних районів і флангів наступаючих частин, відбиття контратак противника і закріплення захоплених рубежів; в оборонному бою — для прикриття опорних пунктів, пунктів управління і інших важливих об’єктів.

В сучасному бою до системи загород пред’являється ряд інженерно-тактичних вимог:

- вона повинна бути високоефективною за ступінню поразки противника;

- знижувати темпи його наступу, затрудняти його дії;

- бути стійкою до всіх видів вогневої дії противника;

- бути тісно пов’язаною з системою вогню і не заважати маневру своїх військ;

- встановлюватись відповідно до умов місцевості, пори року і кліматичних умов.

Систему загород встановлюють при підготовці і ході бою. Для підвищення ефективності загород велику їх кількість встановлюють на виявлених напрямках дії противника в ході бою.

Для встановлення загород крім інженерних підрозділів можуть використовуватись підрозділи родів військ. Мінно-вибухові загороди можуть встановлюватись дистанційним способом.

Підрозділи родів військ за рішенням своїх командирів встановлюють невибухові і мінно-вибухові загороди для прикриття позицій і районів, які вони займають.

Інженерні підрозділи встановлюють мінно-вибухові загороди перед переднім краєм оборони, на основному напрямку наступу противника та в глибині оборони.

Основним видом загород в сучасному загальновійськовому бою являються мінно-вибухові. Вони високоефективні, швидко встановлюються і важкі для подолання.

Основним видом загород в сучасному загальновійськовому бою являються мінно-вибухові та інші загороди перед позиціями підрозділів, які переходять до дій в обороні за рішенням загальновійськового командира в короткі терміни.

При веденні зустрічного бою, наприклад, і при переході до оборони в умовах безпосереднього дотику з противником на обладнання загород буде мало часу, при чому їх прийдеться встановлювати під вогнем противника, в темний час доби або в інших умовах обмеженої видимості.

Основу мінно-вибухових загород складають мінні поля, а також підготовлені до вибуху заміновані ділянки, мости і різні об’єкти на шляхах можливого руху противника і в населених пунктах.

В залежності від місця і умов встановлення мінно-вибухові загороди можуть перебувати в першій або другій степені готовності.

Перша ступінь — загороди приведені в повну бойову готовність: міни кінцево споряджені і встановлені на місце, мінні поля приведені в бойовий стан, вибухові мережі повністю готові, підривні станції споряджені, загороди з мінних полів і мінних об’єктів зняті; на намічених для знищення об’єктах заряди встановлені і в них вставлені детонатори, в об’єктні протитанкові міни підривні механізми вставлені і включені.

Друга ступінь — загороди підготовлені до швидкого переводу їх в повну готовність /першу ступінь/, міни кінцево споряджені і встановлені, але мінні поля огороджені, вибухові мережі підготовлені, і на об’єктах підготовлених до знищення, заряди вибухових речовин встановлені, але детонатори в них не вставлені, об’єктні і протитранспортні міни встановлені і замасковані, але їхній механізм не включений.

Основною характеристикою загород являється їхня щільність, а для мінних полів — розхід мін.

Щільність загород показує ступінь насичення /покриття/ загородами окремих позицій районів і смуг оборони.

1. Перед однією позицією /переднім краєм оборони/ і на глибину позиції щільність мінно-вибухових загород рахується відношенням довжини фронту до загальної довжини фронту, покритого загородами. Наприклад: загальна довжина позиції 1500 м, а довжина мінних полів 600 м. Щільність мінно-вибухових загород перед переднім краєм позиції складає 600 ÷ 1500 = 0, 4.

2. На глибину напрямку /рубежу, ділянки, смуги/ щільність загород визначається відношенням загальної довжини загород до середньої ширини фронту.

В районі скупчення /розташування/ щільність загород може виражатися як відношення замінованої ділянки до загальної площі району; при мінуванні дороги /колони/ — як відношення замінованих ділянок до загальної довжини дороги.

Під розходом мін розуміють їх кількість на 1 км мінного поля.

Основу загород, які споруджуються перед позиціями підрозділів і в районах оборони, складають протитанкові і протипіхотні мінні поля.