Методичні рекомендації та практичні завдання. 1. Вивчаючи перше питання, з'ясуйте, в чому суть політичної системи суспільства, причини її виникнення;1. Вивчаючи перше питання, з'ясуйте, в чому суть політичної системи суспільства, причини її виникнення; - даючи визначення поняття «політична система суспільства», як одного з основних понять політології, зверніть увагу на особливості різних концептуальних підходів; - порівняйте такі найбільш поширені визначення політичної системи. а) «Політичні системи - це різні форми політичної поведінки як державних так і недержавних структур» (Г.Алмонд); б) «Політична система - це складний комплекс державних інститутів, політичних партій, суспільних організацій, у рамках якої відбувається політичне життя суспільства і здійснюється державна і суспільна влада» ( Ф.М.Буряацький, А.А.Гадкін); в) «Політична система — це сукупність політичних інститутів, громадських структур, норм і цінностей, а також: їх взаємодії, в яких реалізується політична влада і здійснюється політичний вплав» (С. А.Губерський); - порівняйте підходи до визначення сутності політичної системи суспільства за Т. Парсонсом, Д.Істоном, Г. Алмондом;
Розкрийте структуру політичної системи, одночасно аналізуючи кожний елемент цієї структури окремо і специфічні взаємодії і взаємозв'язок цих елементів: 1.політичні відносини; 2.політична діяльність; 3.політична організація суспільства: а)держава та її установа; б)політичні партії, громадсько-політичні організації та рухи; в)трудові колективи з своїми органами самоврядування. 4.політична свідомість і політична культура; 5.політичні і правові норми; 6.засоби масової інформації.
Проаналізуйте погляди на структуру політичної системи західних та російських вчених;
Проаналізуйте функції політичної системи як певної системної якості суспільства: 1.визначення цілей і завдань суспільства; 2.мобілізація ресурсів; 3.владно-політична інтеграція суспільства; 4.регулювання режиму соціально-політичної діяльності; 5.легітимізація.
Проаналізуйте інші точки зору щодо функцій полііичних систем (наприклад, підхід до функцій політичних систем Г.Алмонда і Дж.Пауелла) так і до питання типології політичних систем. Необхідно звернути увагу також на питання про класифікацію політичних систем.
2. Вивчаючи це питання, треба визначити, якою типологією політичних систем керуватися в порівняльному аналізі політичних систем: - Якщо брати за основу типологію, запропоновану Ж.Блонделем, яка спирається на зміст та форми управління, то політичні системи суспільства поділяються на п'ять типів: а) ліберальні демократ з опорою на лібералізм у прийнятті державних рішень; б) комуністичні системи з пріоритетом рівності соціальних благ і зневагою до ліберальних засобів їх досягнення; в) традиційні політичні системи, управління якими здійснюється олігархіями з досить нерівномірним розподілом соціальних благ; г) політичні системи, які переживають період становлення, в країнах, де існують авторитарні засоби правління; д) авторитарно-консервативні політичні системи, мета яких - збереження соціальної та економічної нерівності самими дієвими засобами. - Якщо брати за основу типологію, запропоновану Г.Алмондом, яка спирається на відмінність політичних культур, то політичні системи суспільства поділяються на чотири типи а) англо-американська політична система; б) континентально - європейська політична система; в) доіндустріальна прянична система, г) політична система тоталітарного типу. - Якщо брати за основу марксистську типологію, яка спирається на класовий характер суспільства, економічний його базис і є відповідною щодо суспільно-політичних формацій, то політичні системи суспільства поділяються на. рабовласницьку, феодальну, буржуазну і соціалістичну. - Якщо браги за основу типологію, яка спирається на характеристики політичних режимів, то політичні системи суспільства поділяються на: демократичну, авторитарну і тоталітарну. - Після того, як визначено типологію політичних систем, треба обрати декілька країн для порівняльного аналізу (однотипних або, навпаки, різнотипних) і провести глибокий і всебічний аналіз кожного структурного елементу політичної системи цих країн окремо і в порівнянні з іншими.
3. Вивчаючи це питання, перш за все, з'ясуйте, чим визначаються крайні віхи політичної системи сучасного українського суспільства. - Проаналізуйте сучасний стан усіх підсистем українського суспільства (економічної, політичної, соціальної, міжнародної та ін.) Проаналізуйте основні напрямки і перспективи формування нової політичної системи України, виходячи з глибокого і всебічного аналізу всіх структурних елементів політичної системи (починаючи з аналізу політичних відносин і завершуючи аналізом засобів масової інформації) - Завершуючи аналіз політичної системи сучасного українського суспільства, треба розглянути основні положення Конституції України, що закріплюють процес формування нової політичної системи, перспективи втілення цих положень у життя. Основні поняття та категорії Державні інститути — це система органів влади управління, і життєдіяльності держави. До них можна віднести: парламент — законодавчий орган, уряд — виконавчий орган, суди всіх рівнів, армію, міліцію, держбезпеку і т. ін. Інститути — позначення в політичній мові двох класів соціально - політичних явищ: 1) політичних установ з організаційною структурою, централізованим управлінням та виконавчим апаратом (тобто інститути влади — уряд, законодавчий орган і т. ін.); 2) форми та сутності політичних відносин, функцій, типів управління: інститути президентства (президентської влади), представництва (тобто процедури обрання довірених осіб, парламенту і т. ін.), партій, асоціацій і тощо. Політична участь — невід'ємна якість політичної та будь-якої іншої управлінської діяльності людей, яка слугує одним із засобів виразу і досягнення їх інтересів. Політичний процес - це вся сукупність дій, спрямованих на забезпечення формування, зміни, реформування та функціонування політичної системи. Політичні інститути (в широкому значенні) - це не тільки політичні організації і політичні органи, а й регульовані нормами права сукупності соціально-політичних відносин. Президентське правління: 1) передбачене Конституцією держави припинення діяльності інститутів самоуправління регіонального адміністративного утворення і здійснення управління державою безпосередньо уповноваженими, призначеними главою держави - Президентом і підконтрольними йому; 2) передбачене Конституцією наділення глави держави - Президента надзвичайними повноваженнями в масштабах всієї держави, які понад з іншими повноваженнями, включають і право на згортання, на деякий час, діяльності традиційних демократичних інститутів.
Питання для дискусії 1) Що визначає тип політичної системи суспільства? 2) Від чого залежить стабільність політичної системи? 3) Місце і роль політичних партій у політичній системі суспільства. 4) Чи існує зв'язок між стабільністю, прогресом суспільства та ефективністю виконуваних політичною системою функцій? 5) Які функції політичної системи України є найнерозвинутішими і що зумовлює політичну і соціальну напруженість у суспільстві? 6) Загальне та особливе у формуванні та розвитку політичних систем
|
