Хід проведення. Досліджуваному пропонується така інструкція: «Прочитайте уважно кожне твердження і виберіть ту відповідьДосліджуваному пропонується така інструкція: «Прочитайте уважно кожне твердження і виберіть ту відповідь, яка найбільш справедлива для Вас і позначте на бланку для відповідей варіант а), б) чи в) біля номеру відповідного твердження». Опитувальник 1. Люди мене розуміють. а) часто; б) рідко; в) такого не буває. 2. Відчуваю себе «не в своїй тарілці». а) рідко; б) все залежить від ситуації; в) дуже часто. 3. Я оптиміст. а) так; б) тільки у виняткових випадках; в) ні. 4. Радіти будь-чому, це - а) дурниця; б) допомагає пережити скрутні хвилини; в) те, чому варто повчитися. 5. Я хотів би мати такі ж здібності, як інші. а) так; б) часом; в) ні, я володію вищими здібностями. 6.У мене надто багато недоліків. а) це правда; б) це не моя думка; в) неправда! 7. Життя прекрасне! а) це дійсно так; б) це дуже загальне твердження; в) зовсім ні. 8.Я відчуваю себе непотрібним а) часто; б) часом; в) рідко. 9. Мої вчинки оточуючим незрозумілі. а) часто; б) іноді; в) рідко. 10.Мені говорять, що я не виправдовую надій. а) часто; б) іноді; в) дуже рідко. 11.У мене маса достоїнств. а) так; б) все залежить від ситуації; в) ні. 12.Я песиміст. а) так; б) у виняткових випадках; в) ні. 13.Як всяка думаюча людина, я аналізую свою поведінку. а) часто; б) іноді; в) рідко. 14. Життя - сумна штука. а) взагалі, так; б) твердження дуже загальне; в) це не так. 15. «Сміх - це здоров'я». а) банальне твердження; б) про це варто пам'ятати у скрутних ситуаціях; в) зовсім ні. 16. Люди мене недооцінюють. а) на жаль, це так; б) не надаю цьому великого значення; в) зовсім ні. 17. Я суджу про інших дуже суворо. а) часто; б) іноді; в) рідко. 18. Після смуги невдач завжди приходить успіх. а) вірю в це, хоча і знаю, що це віра в чудесах; б) може і так, але наукового підтвердження цьому немає; в) не вірю в це, тому що це віра в чудеса. 19.Я поводжу себе агресивно. а) часто; б) іноді; в) рідко. 20. Буваю самотній. а) дуже рідко; б) іноді; в) дуже часто. 21. Люди недоброзичливі. а) більшість; б) деякі; в) зовсім ні. 22. Не вірю, що можна досягти того, чого дуже хочеш. а) тому що не знаю того, кому це вдалося; б) іноді це вдається; в) це не так, я вірю. 23. Вимоги, які переді мною поставило життя, перевищували мої можливості. а) часто; б) іноді; в) рідко. 24. Напевно, кожна людина незадоволена своєю зовнішністю. а) я думаю, так; б) напевно, іноді; в) я так не думаю. 25. Коли я щось роблю або говорю, буває, мене не розуміють. а) часто; б) іноді; в) дуже рідко. 26. Я люблю людей. а) так; б) твердження дуже загальне; в) ні. 27.Трапляється, я сумніваюся у своїх здібностях. а) часто; б) іноді; в) рідко. 28. Я задоволений собою. а) часто; б) іноді; в) рідко. 29. Вважаю, що слід до себе бути критичнішим, ніж до інших людей. а) так; б) не знаю; в) ні. 30. Вірю, що мені вистачить сил щоб реалізувати свої життєві плани. а) так; б) буває по різному; в) ні. Обробка та аналіз результатів Спочатку проводиться перевірка рівня щирості досліджуваного. Якщо у досліджуваного не набирається однакова кількість балів (наприклад 0 та 0; 3 та 3; 5 та 5) в таких парах: 3 та 18, 9 та 25, 10 та 23, 12 та 22 – то загальний результат можна вважати випадковим, недостовірним. Підраховується загальна сума набраних балів за усіма твердженнями відповідно до ключа. Ключ
0-40 очок - свідчення закомплексованості. Така людина себе оцінює негативно, «зациклилася» на своїх слабких сторонах, недоліках, помилках. Постійно бореться з собою, і це лише посилює і комплекси, і погіршує саму ситуацію, ще більш ускладнює стосунки з людьми. Варто порадити думати про себе інакше: концентруйтеся на тому, що є у людини сильного, теплого, хорошого і радісного. В результаті це призведе до зміни ставлення людини до себе і навколишнього світу. 41-80 очок – у досліджуваного є всі можливості самому прекрасно впоратися зі своїми комплексами.В цілому, комплекси не сильно заважають людині жити. Людина боїться аналізувати себе, свої вчинки. Варто запам'ятати: ховати голову в пісок - справа цілком безперспективна, до добра не доведе і може лише на певний час розрядити обстановку. Від себе не втечеш, сміливіше! 81- 130 очок – людина не позбавлена комплексів (як і всяка нормальна людина), але чудово справляєтеся з своїми проблемами. Об'єктивно оцінює свою поведінку і вчинки людей. Свою долю тримає в своїх руках. В компанії почуває себе легко і вільно, і люди почувати себе так же легко у її товаристві. 131-150 очок – досліджуваний думає, що у нього взагалі немає комплексів. Не варто їй обманювати себе, такого просто не буває. Придуманий нею світ і власний образ - далекі від реальності. Самообман та завищена самооцінка небезпечні. Першими комплекси описали та дали їм визначення засновники психоаналізу. Цією назвою вони позначали емоційно забарвлені переконання та життєві принципи, що проявляються в імпульсивних, важко пояснюваних вчинках, які ускладнюють нормальне життя, обмежують можливості розвитку особистості і заважають відчути почуття радості. Комплекс неповноцінності змушує людину відчувати себе нижче інших, він, наприклад, може стати причиною відмови від будь-якої конкурентної боротьби: екзаменів, конкурсів (в т.ч. професійних), змагань тощо. Цей комплекс породжений невпевненістю у своїх достоїнствах та здібностях. «не буду навіть пробувати, все одно програю!» - переконують себе жертви цього комплексу. Комплекси розвиваються, як правило, у людей, які за своєю природою чи вихованням схильні бути суворими суддями. Вони виносять не лише собі суворий вирок (за «малий зріст», «товсті ноги» і т.д.), але також постійно засуджують інших. З точки зору психології, та чи інша самооцінка напряму пов’язана зі ставленням людини до оточуючого світу. Той, хто любить цей світ, любить і себе. А це означає, якщо людина завжди критикує інших, то вона буде безжалісна і до себе. Безжалісність увійде у звичку, а потім стане комплексом. Ніхто практично не буває задоволений собою цілком. Кожного щось непокоїть, у кожного свої комплекси. Весь час людина порівнює себе з кимось, щоб переконатися, що і вона чогось варта. За матеріалами: · Платонов К. К. Психологический практикум. – М.; 1980 г. с. 204-20. · Журнал Психологія, 2003, вересень №34 с.16 · Столяренко Л.Д. Основы психологи. Ростов н/Д.: Фенікс, 1997. – С.533-536.
|
