Висота самооцінки

Кількість балів від 45 до 74 («середня» та «висока» самооцінка) засвідчують реалістичну (адекватну) самооцінку.

Кількість балів від 75 до 100 та вище свідчать про завищену самооцінку і вказує на певні відхилення у формуванні особистості. Завищена самооцінка може підтверджувати особистісну незрілість, невміння правильно оцінювати результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може вказувати на суттєві спотворення у формуванні особистості – «закритість для досвіду», нечутливість до власних помилок, невдач, зауважень та оцінок оточуючих.

Кількість балів нижче 45 вказує на занижену самооцінку (недооцінку себе) та свідчить про крайнє неблагополуччя у розвитку особистості. Та досліджувані становлять «групу ризику», їх, зазвичай мало. За низькою самооцінкою можуть приховуватися два цілком різних психологічних явища: істинна невпевненість у собі та «захисна», коли декларування (самому собі) власного невміння, відсутності здібностей та тому подібного дозволяє не докладати ніяких зусиль.

За матеріалами:

1. Методики психодиагнстики в учебно-воспитательном процессе. Составители: Гришин В.В.,Лушин П.В.. –М.: ИКА «Москва», 1990. –С.35-36.

2. Коробко С.Л., Коробко О.І. Робота психолога з молодшими школярами: методичний посібник. – 2-ге видання. – К.: Літера ЛТД, 2008. – С.64-66.

3. Худик В.А. Психологическая диагностика детского развития: Методы исследования. – К.: Освіта, 1992. –80-81.

4. Практикум по возрастной психологи: Учеб. Пособие./ Под. ред. Л.А.Головей, Е.Ф.Рыбалко. – СПб.: речь, 2002. – С.559-561.

Методика «Три вчительки» (А.Липкіна)

(молодший шкільний вік)

Мета: визначити рівень самооцінки, рівень домагань та оцінну позицію учня.

Необхідний матеріал: виконане учнем письмове завдання з трьома різними оцінками.

Хід виконання:

Учням пропонується виконати будь-яке навчальне завдання у письмовій формі. Вчитель оцінює роботу учнів трьома оцінками: адекватною, завищеною і заниженою. Перед тим як роздати зошити учням, кажуть:

Інструкція: «Троє вчителів із різних шкіл перевіряли ваші роботи. Кожен склав власну думку про виконане завдання, а тому вони поставили різні оцінки. Обведи кружечком ту оцінку, з якою ти згодний».

Потім у індивідуальній бесіді з учнями з’ясовують відповіді на такі запитання:

1. Яким учнем ти себе вважаєш: середнім, слабким чи сильним?

2. Які оцінки тебе радують, які засмучують?

3. Твоя робота заслуговує оцінки «9», а вчителька поставила тобі оцінку «12». Зрадієш ти цьому чи це тебе засмутить?

Обробка та аналіз результатів:

Рівень самооцінки школярів визначається на основі одержаних даних за такими показниками:

- збіг чи розбіжність самооцінки з адекватною оцінкою вчителя;

- характер аргументації самооцінки:

а) аргументація, що спрямована на якість виконаної роботи;

б) будь-яка інша аргументація;

в) стійкість чи нестійкість самооцінки, про яку роблять висновок за мірою збігу характеру оцінки, виставленої учнем самому собі, і відповідей на поставлені питання.

Рівень домагань виявляється у прогностичній самооцінці, яка стосується ще неодержаного результату. Для з'ясування прогностичної самооцінки можна застосувати таку методику.

Учням, які мають різний рівень успішності, дають почергово три завдання: одне - з рідної мови, одне - з математики (обидва на основі вивченого та зрозумілого матеріалу), третє - не навчальне, наприклад, складання орнаменту за зразком. Учням пропонують ознайомитися із завданням й відповісти на запитання, чи зможуть вони виконати завдання, на яку оцінку й чому. Потім діти повинні відповісти на те саме запитання стосовно трьох різних за успішністю однокласників. Аналізу, який дозволяє виявити оцінну позицію учня, підлягають такі дані:

1. Рівень прогностичної самооцінки у різних за успішністю школярів (адекватна, завищена, занижена).

2. Особливості прогностичної оцінки учнів, які мають різний рівень успішності.

3. Особливості аргументацій оцінної діяльності, її спрямованість на оцінювання здатності учнів до навчальної діяльності або на якості особистості.

4. Поширення оцінної діяльності під час виконання навчальних завдань на ненавчальні ситуації.

За матеріалами: Коробко С.Л., Коробко О.І. Робота психолога з молодшими школярами: методичний посібник. – 2-ге видання. – К.: Літера ЛТД, 2008. – С.201-202.

Проективна методика (самооцінка)

(додаткова – шкільний вік)

Мета:уточнити характер самооцінки досліджуваного.

Необхідний матеріал:бланк із зображеними 8 колами.

Хід проведення:

Досліджуваному потрібно позначити на восьми колах, розташованих у одній горизонталі себе та людей зі свого близького оточення.

Інструкція:«Перед Вами на аркуші паперу рядок з восьми кіл. Оберіть коло для себе і кола для інших людей з Вашого оточення».