Студопедия — ПОДІЛЛЯ І ПІВДЕННО-СХІДНА ВОЛИНЬ ТА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПОДІЛЛЯ І ПІВДЕННО-СХІДНА ВОЛИНЬ ТА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА






27 лютого 1917 року у Петрограді відбулася демократична революція. Значну роль в ній відігравали українці. "Здається, жодна група громадянства Росії не прийняла з таким щирим серцем, з таким чуттям радості і легкості, з таким не підміненим ентузіазмом Велику Російську революцію, як українство", - згадував пізніше Володимир Винниченко. Сказане повною мірою стосується і подолян, і волинян.

У Києві утворюється Центральна Рада. Але ні Тимча­совому уряду в Петрограді, ані Центральній Раді у Києві не вдалося зосередити у своїх, руках реальної влади на Поділлі. В умовах революції влада у краї перебувала у перехідному стані. Тут за неї боролися різноманітні організації та установи. Проте найбільш реальними претен­дентами на місцеву владу весною 1917 року виявились громадські виконавчі комітети, інститут комісарів Тимча­сового уряду та ради. До того ж своєрідність становища, що складалося на Поділлі 1917 року, полягала у тому, що поблизу проходила лінія фронту і наш край був наводнений військами. Звичайно, що в такій ситуації цивільна влада була обмежена військовою, але й остання часто втрачала контроль над частинами, які швидко анархізувалися й практично не підкорялися жодним органам влади. Солдати підштовхували місцевих селян рубати державні та помі­щицькі ліси, грабувати панські економії, цукрові заводи, фабрики. Величезна хвиля анархії захлеснула Поділля. Подільський губернський комісар Степура писав у Київ: "Вся губернія вкрита загонами розбишак-солдатів та селян, які послідовно чинять погроми міст і містечок";Південно-Східна Волинь зустрічала Лютневу революцію не так бурхливо, як Поділля. Це пояснюється особливостями політичного, економічного й соціального розвитку краю, національним складом населення. Все ж поступово і тут під впливом подій, які відбувалися в Києві, інших регіонах України, розпочинається процес активізації революційної боротьби. У березні 1917 р. виникла Волинська українська рада. У своїй діяльності вона підтримувала Центральну Раду і намагалася діяти в руслі української державної ідеї.

5 травня 1917 р. Волинська рада почала видавати перший український часопис на Волині "Громадянин". Його сторінки використовувалися для пропаганди діяльності Центральної Ради, української національної ідеї. У цьому ж напрямку діяли волинські організації українських політичних партій, товариство "Волинська просвіта", осередки якої були в 60 населених пунктах. Така робота не пройшла безслідно. У серпні 1917 року в ряді міст і сіл краю були прийняті постанови, в яких висловлювалося довір'я Центральній Раді.

Проте восени 1917 році у настроях населення краю наступає перелом. Селянство, не дочекавшись вирішення земельного питання, перестає підтримувати Центральну Раду. Після більшовицького перевороту 25 жовтня 1917 року в Петрограді ситуація ще більш ускладнилася. Значну роль у розгортанні подальшої боротьби за владу відіграло збройне повстання у Вінниці. Солдати Вінницького гарнізону відмовлялися виконати наказ відбуття на фронт і в ніч на 29 жовтня підняли повстання. На допомогу повстанцям виступили революційні частини 2-го гвардійського корпусу, і 4 листопада 1917 року у Вінниці було встановлено радянську владу. 28 жовтня на засіданні Летичівської ради робітничих і солдатських депутатів було прийнято резолю­цію, в якій висловлено повну підтримку більшовикам. У Дунаївцях, Старокостянтинові. Шепетівці відбулися мітинги і демонстрації робітників, солдатів, під час яких вони вітали повстання у Петрограді. В Ізяславі було створено військо-революційний комітет, який усунув від керівництва

комісара Тимчасового уряду і надіслав телеграму в Петроград, в якій заявив про визнання влади Рад.

1 листопада на об'єднаному засіданні Кам'янець-Подільської ради робітничих і солдатських депутатів разом з представниками революційних комітетів 3-го Кавказького і 12-го армійського корпусів було вирішено розпустити органи Тимчасового уряду і Центральної Ради і встановити в місті комуністичний режим. При підтримці солдат 7-ої та 8-ої армій більшовикам вдалося до кінця січня 1918 року проголосити радянську владу на всій території краю.







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 712. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Основные симптомы при заболеваниях органов кровообращения При болезнях органов кровообращения больные могут предъявлять различные жалобы: боли в области сердца и за грудиной, одышка, сердцебиение, перебои в сердце, удушье, отеки, цианоз головная боль, увеличение печени, слабость...

Вопрос 1. Коллективные средства защиты: вентиляция, освещение, защита от шума и вибрации Коллективные средства защиты: вентиляция, освещение, защита от шума и вибрации К коллективным средствам защиты относятся: вентиляция, отопление, освещение, защита от шума и вибрации...

Задержки и неисправности пистолета Макарова 1.Что может произойти при стрельбе из пистолета, если загрязнятся пазы на рамке...

Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...

Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия