Main trends

Crop yield vs. Fertilizer use. Середній рівень врожайності соняшника в Україні є одним з найвищим у світі. Незважаючи на невисовий рівень використання мініральних добрив, кліматичні умови України дозволяють підтримувати конкурентоспроможність українського соняшника у світі. Grain agricultural output of Ukraine is significantly less than in the EU and USA and is caused by poor agricultural machinery. Показники урожайності Kernel порівнюючи із середніми показниками по Україні є вищими, а урожайність соняшнику і кукурудзи перевищують середні показники найбільших сільгоспвиробників світу. Цього компанія досягла завдяки вищому рівню використання міндобрив. У середньостроковій перспективі показники урожайності Kernel не будуть значно поліпшуватися, враховуючи середні показники по індастрі.

Ukraine vs. Russia. АПК сусідньої Росії є привабливим для українських виробників сільськогосподарської продукції, де лише третина земель обробляється, які є придатними для ведення сільського господарства (в Україні цей показник складає 67%). Потужні гравці віддають перевагу створенню дочірніх компаній на території Росії, враховуючи можливість лише оренди землі для іноземних суб’єктів господарювання та переважне право суб’єкта Російської Федерації або органу місцевого самоврядування на купівлю ділянки землі сільськогосподарського призначення при її продажі. Таким чином українські аграрії убезпечують себе від негативних наслідків будь-яких торгових війн, які можуть відбутися в майбутньому.

Ukraine’s advantages. Порівнюючи АПК України та Росії, припускаючи, що собівартість та експортні ціни української та російської продукції приблизно однакові, можна дійти висновку, що російська пшениця та цукровий буряк є більш конкурентоспроможними, ніж українські. Так, виробники використовуватимуть кошти від виробництва та продажу соняшнику, кукурудзи, сої, ячменю та рапсу в Україні для фінансування діяльності з виробництва та продажу пшениці та цукрових буряків в Росії.

1 – maize; 2 – wheat; 3 – soybeans; 4 – sugar beets; 5 – barley; 6 – sunflower seed; 7 - rapeseed

Price boost. Скорочення спреду між світовими цінами та експортними цінами української сільськогосподарської продукції свідчать про те, що споживач готовий доплачувати українському виробнику за розвинуту логістику для збуту продукції. World grain prices impacted an income margin of traders and demonstrated rather high volatility. The spread between winter and fall prices reached up to 10% and the overall trend was directed upwards with an average annual growth of 20% over the last 3 years. Absence of destabilizing factors corroborates the aforesaid trend.

State to be a partner. The government continues to create a tax friendly environment (the fixed agricultural tax has been launched to exempt a payer from the income tax and other fees as well as an opportunity not to pay VAT). Assignment of quotas, public purchase and interventions are governmental tools to regulate the grain market. Nevertheless a business environment in Ukraine remains intransparent and complex for foreign investors while a majority of officially declared state support programs for the agricultural sector only exist on paper.

Пошук нових ринків. Зростання залежності АПК України від глобалізаційних них процесів, наявність вільних земель сільськогосподарського призначення змушує уряд країни шукати нові ринки збуту. За рахунок запозичень від потенційних покупців української продукції планується вдосконалити технологію виробництва сільськогосподарської продукції, оновити основні фонди агровиробників та забезпечити довгострокову співпрацю з потенційними імпортерами, зокрема Китаєм, Катаром та Бангладешом.

Час для оновлення. Останні роки розвитку АПК дають підстави вважати, що кількісно ринок аграрної продукції постійно зростати не може, особливо враховуючи рівень його насищення в Україні. Збільшення інвестицій в основні фонди сільськогосподарських підприємств, нижчі темпи зношування техніки у порівнянні з показниками інших галузей економіки, збільшення обсягів фінансування галузі свідчать про якісне реформування своєї діяльності аграріями. Складність залучення довгострокового фінансування та невисокий коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів аграрних підприємств will remain unchanged.