Структура поширення захворюваності сільського населення

Серед факторів, які загострюють демографічну кризу, слід виділити й негативні якісні характеристики здоров’я селян. Лише за останні п’ять років кількість хворих із розрахунку на 100 тис. населення збільшилася майже за всіма класами хвороб. Так, захворюваність на інфекційні паразитарні хвороби зросла на 17,2%, хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин та імунітету – 22,3, сечостатевої системи – на 30,4%, крові й кровотворних органів – майже у 1,5 раза, природжених аномалій стало більше на 24,2%. Основними причинами зростання захворюваності як зазначеними, так і іншими класами хвороб є: незадовільний екологічний стан навколишнього природного середовища, спричинений не лише Чорнобильською катастрофою, але й іншими чинниками забруднення земельних і водних ресурсів, повітряного басейну; різке погіршення умов життя сільського населення й незбалансованість харчування; низький рівень послуг системи охорони здоров’я; нерозвиненість системи комунально-побутових послуг; недостатній рівень загальної культури співжиття тощо.

Поширення захворювань багатьох класів хвороб у чоловічого і жіночого населення спостерігається майже на одному рівні. Водночас окремий клас хвороб більше поширений у чоловіків або жінок. Так, серед жінок нетоксичний вузловий зоб зустрічався в 7,9 раза частіше ніж у чоловіків; цукровий діабет – 1,7 раза; жовчнокам’яна хвороба – 2,5 раза; інфекційне ураження нирок – в 1,8 раза. В той же час у чоловіків більше виявляли такі захворювання, як інфаркт міокарда (в 2,2 раза); виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки (у два рази); цироз печінки (у 2,2 раза); хронічний гепатит (в 1,6 раза) тощо.

Особливо небезпечними стали хвороби, значною мірою спричинені низьким рівнем матеріального благополуччя сільського населення. Йдеться про туберкульоз, венеричні хвороби, ВІЛ-інфекцію. Так, за останні п’ять років захворюваність громадян на туберкульоз, у яких цей діагноз встановлено вперше, зросла на 39,1%, туберкульоз органів дихання – 42%. На 100 тис. сільського населення України припадає 235 хворих на всі форми активного туберкульозу. В Хмельницькій і Київській областях таких хворих припадає понад 268 осіб, Тернопільській – 265. Зростає контингент з усіма формами активного туберкульозу серед дітей віком до 14 років. Проте необхідно зазначити, що ефективним лікуванням хворих на деструктивний туберкульоз вдається у більшості з них досягти припинення бактеріовиділення. Зокрема, в Чернігівській області такий стан був забезпечений у 92,3% хворих, Сумській – 91,3, Тернопільській – 90,8, Хмельницькій – 88,9%.

Серед селян повільно знижується захворюваність на психічні розлади, зростає кількість хворих на окремі інфекційні хвороби, такі як грип і гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусний гепатит. Не поліпшується ситуація з серцево-судинними захворюваннями, злоякісними новоутвореннями тощо. Все це не може не впливати на демографічні процеси у сільській місцевості.