Четвер.

На великому крузі з’являється четверта частина із чотирма зе-

леними кружечками.

7. Вправа «Квіти для Білосніжки».

Вихователь викладає на фланелеграфі квітки із кругів синього

та жовтого кольорів.

— Гноми вирішили зібрати квіти для Білосніжки, вико-

риставши для цього геометричні фігури. З яких фігур гноми скла-

ли квітку? (З кругів.)

— Скільки у квітці кругів? Скільки в першій квітці синіх

кругів? жовтих?

— А в другій? (Синіх на один більше.)

Вихователь підводить до того, що кількість синіх кругів збіль-

шується на один, а жовтих — зменшується.

— Ви впоралися із завданням, і п’ятий гном тепер готовий на-

звати своє ім’я — П’ятниця.

Вихователь викладає п’яту частину круга із п’ятьма кружеч-

ками жовтогарячого кольору.

8. Вправа «Намистинки».

У дітей на столах картки (зразок див. у додатку на с. 125).

— Скільки намистин намальовано? (П’ять.)

— Скільки намистин слід намалювати ліворуч, щоб їхня кіль-

кість дорівнювала кількості намистин? (П’ять.)

— Скільки намистин потрібно намалювати праворуч, щоб

їхня кількість не дорівнювала кількості намистин? (Більше п’яти

або менше.)

Далі діти виконують завдання самостійно й перевіряють пра-

вильність виконання в парах.

— Як ви думаєте, чи згадав своє ім’я шостий гном? Звичайно,

адже ви все зробили правильно. Його звуть Субота.

На великий круг викладається шоста частина із шістьома бла-

китними кружечками.

9. Гра «Стежинками гномів».

Вихователь пропонує дітям пройтися стежками гномиків.

Діти стають одне за одним і рухаються по кімнаті. «По дорозі»

вони збирають гриби (нахиляються), намагаються дістати жолуді

з гілки (підстрибують), ховаються від вовка за кущем (присідають)

тощо.

Потім діти сідають на свої місця.

— У гномиків велика радість: останнього, сьомого, гнома

звільнено від чар. Його звуть Неділя.

Вихователь викладає на великий круг останню частину із сі-

мома фіолетовими кружечками.

10. Підсумок заняття.

— Діти, хто з вас запам’ятав незвичайні імена нових друзів-

гномів?

— Що нагадують вам їхні імена? (Відповіді дітей.) Це назви

днів тижня.

— Розгляньте наш круг. Пригадайте, як звуть гномів: части-

на з червоним кружечком належить понеділку, із двома жовтими

— вівторку... (і так далі повторюються усі дні тижня).

— А який день тижня сьогодні?

Березень 1 тиждень

Тема. Розв’язування задач. Величина.

Мета:закріпити вміння виконувати дії на додавання й відніман-

ня, користуватися знаками «+», «–» і «=»; формувати уяв-

лення про поняття «важче», «легше» на основі безпосеред-

нього порівняння предметів; розвивати спостережливість,

уміння обґрунтовувати свою точку зору; виховувати

самостійність.

Матеріали: демонстраційний: фланелеграф, фігурки двох тістечок,

двох ватрушок, картки зі знаками «–», «+», «=», цифрами

1—5, картка із зображенням транспорту: дві вантажівки,

два легкові автомобілі; дві ємності з водою;

роздавальний: квадрати (два червоних, два жовтих), кар-

тки із цифрами 1—5, знаками «+», «=», «–», пластмасова

та залізна кулі.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Гра «Ласуни».

На фланелеграфі викладаються два тістечка, дві ватрушки.

Діти працюють із роздавальним матеріалом на місцях.

— Розумна Сова приготувала гостям частування. Скільки буде

гостей? Як ви здогадалися? (Діти можуть дати кілька відповідей:

четверо — кожному по одному частуванню; двоє — по дві солодощі

кожному.)

— Викладіть перед собою стільки ж квадратів. Які квадрати

ви виклали? (Два червоних, два жовтих.)

— Хто з вас може скласти задачу про солодощі, які приготу-

вала Сова?

Більшість дітей складе задачу на додавання. Наприклад:

«Сова приготувала для гостей два тістечка і дві ватрушки. Скільки

всього вона приготувала солодощів?»

Для запису задачі за допомогою карток із цифрами вихова-

тель запрошує до фланелеграфа дитину. Решта дітей працюють на

місцях.

— Скільки тістечок?

— Яку дію ми зараз виконали? Як її записати за допомогою

карток із цифрами й знаками? (2 +2 =)

— Про що ми маємо довідатися? (Скільки всього солодощів

приготувала мудра Сова.)

— Яка відповідь у задачі? (Сова приготувала чотири солод-

ких частування.)

Після цього вихователь пропонує скласти із цими ж предме-

тами дії на віднімання. Приклад задачі: Сова приготувала чотири

солодких частування, одне з них з’їла. Скільки всього солодощів

залишилося? Діти можуть запропонувати свої варіанти. Запис за-

дач відбувається аналогічно попередньому.

3. Вправляння у складанні задач. Вправа «Транспорт».

У завданні закріплюються уявлення про властивості пред-

метів, взаємозв’язок цілого й частин. Вихователь розміщує на

фланелеграфі малюнок із зобаженням транспорту: дві вантажів-

ки, два легкові автомобілі.

— Назвіть одним словом групу предметів на першій картин-

ці? (Транспорт.)

— На які дві частини можна розділити предмети? (Дві ванта-

жівки, два легкові автомобілі.)

— Складемо задачу за цією картинкою.

Приклади задач.

а) По дорозі їхали 2 вантажівки та 2 легкові автомобілі.

Скільки всього їхало машин?

б) На зупинці стояло чотири машини. З них 2 легкові авто-

мобілі поїхало, залишились 2 вантажівки. Скільки машин

залишилося на зупинці?

За бажанням, вихователь разом із дітьми заслуховує задачі,

складені дітьми індивідуально.

4. Фізкультхвилинка.

Вихователь пропонує дітям розділитися на пари.

— Зараз між вами почнеться незвичайна розмова. Один із вас

імітує звуки будь-яких тварин, предметів (ричить як тигр, пихкає,

як паровоз тощо), інший має здогадатися, кому (чому) належить

цей звук, і показати предмет чи тварину за допомогою рухів.

5. Формування уявлень про поняття «важче», «легше».

Завдання краще виконувати в парі. На кожному столі лежать

кулі: пластмасова й залізна. Біля столу вихователя стоять дві єм-

ності (тазики) з водою.

— Розгляньте кулі. Як можна визначити, яка легша, яка важ-

ча? (Варіанти відповідей: потримати в руках, зважити на терезах.)

— Помістіть важкі кулі в один таз із водою, легкі — в інший.

Що ви помітили? (Відповіді дітей.)

Вихователь акцентує увагу на тому, що легкі кулі залишилися

на поверхні, а важкі — потонули.

6. Гра «Скажи навпаки».

Вихователь називає слово, діти повинні назвати протилежне

за значенням. Наприклад: високо … (низько); темно … (холодно);

сумно … (весело); холодний … (гарячий); зима … (літо); ніч …

(день); чорне … (біле) тощо.

7. Підсумок заняття.

— Як можна порівняти предмети за масою? Розкажіть про це.

Березень 2 тиждень