Рульове керування автомобіля ЗИЛ-130

Осьовий зазор в кулькових підшипниках валу колонки рульового управління регулюють затяжкою гайки моментом 60...80 Н·м. Самовільне відгвинчування гайки попереджується загинанням вусика стопорної шайби в паз гайки.

Перідично перевіряють рівень рідини в системі гідропідсилювача рульового управління і промивають фільтри насоса.

Щоденно потрібно перевіряти герметичність з`єднань і шлангів системи гідропідсилювача.

Регулювання натягу пасу приводу насоса гідропідсилювача виконується переміщенням насоса. При нормальному натяжінні прогин паса між шківами вентилятора і насоса гідропідсилювача під дією зусилля 40 Н повинен бути в межах 8...14 мм. Для системи гідропідсилювача потрібно застосовувати тільки чисту, відфільтровану робочу рідину. Заливати рідину треба через лійку з подвійною сіткою і заливний фільтр.

Під час перевірки рівня мастила в системі гідропідсилювача передні колеса автомобіля повинні бути встановлені прямо. Рідину доливають при працюючому двигуні на режимі холостого ходу до появи його над сіткою фільтра.

Перед перевіркою і регулюванням рульового механізма потрібно перевірити балансування коліс, тиск повітря в шинах, наявність мастила в вузлах рульового управління і ступицях коліс, регулювання підшипників коліс і тяг рульового управління і правильність їх положення, роботу амортизаторів, правильність кутів установки передніх коліс. Крім того, слід перевірити рівень мастила в бачку насоса і натяг його паса, відсутність повітря в системі, осадку чи бруду в бачку і на фільтрах насоса і підтікання мастила в з`єднаннях.

Перевірка і регулювання рульового механізма виконується в такій послідовності:

– від`єднують поздовжню тягу рульового управління;

– заміряють за допомогою пружинного динамометра, прикріпленого до обода рульового колеса зусилля на цьому ободі при таких трьох положеннях рульового колеса: повернутому більш ніж на 2 оберти від середнього положення – зусилля на ободі рульового колеса повинно бути в межах 5,5...13,5 Н; повернутому на ¾...1 оберт від середнього положення – зусилля не повинне перевищувати 23 Н; при проходженні середнього положення – зусилля повинне бути на 8...12,5 Н більше зусилля, отриманого при замірі в другому положенні, але не більше 28 Н.

При невідповідності зусиль вказаним значенням, слід відрегулювати рульовий механізм.

Починати регулювання слід з встановлення зусилля в третьому положенні регулювальним гвинтом. При обертанні гвинта за годинниковою стрілкою зусилля буде збільшуватися, проти – зменшуватися.

Невідповідність зусиль на ободі колеса в другому положенні вказаному значенню викликається пошкодженням деталей вузла кулькової гайки, а в першому положенні – ще й неправильним попереднім натягом упорних кулькових підшипників золотника гідропідсилювача.

Для регулювання зусилля в першому положенні слід частково розібрати рульовий механізм, щоб затягнути гайку фіксації упорних підшипників золотника. Момент, необхідний для для провертання корпуса клапана управління відносно гвинта повинен бути в межах 0,6...0,85 Н·м. У випадку невідповідності – відрегулювати затяжку гайки або замінити кулькові підшипники, якщо вони пошкоджені. Конічна дискова пружина повинна бути встановлена між підшипником і гайкою вгнутою стороною до підшипника. Розбирати і складати рульовий механізм потрібно тільки при необхідності. Послідовність складання і розбирання приводиться в інструкції по експлуатації автомобіля.

Після регулювання перевірити осьове переміщення регулювального гвинта в валу сошки. Якщо переміщення перевищує 0,15мм, замінити регулювальну шайбу, забезпечивши переміщення в межах 0,02...0,08 мм.

Перевірити посадку кулькової гайки на середній частині гвинта. Обертання гайки на гвинту повинно проходити без заїдань, а осьове зміщення відносно гвинта не повинно перевищувати 0,3 мм. При невиконанні цих умов замінити кульки або весь комплект (гайку і гвинт з кульками). У випадку заміни комплекту їх комплектність порушувати не можна, тому що вони підібрані індивідуально. У випадку заміни на більший розмір тільки кульок, брати кульки однієї розмірної групи.

Після заміни кульок гайка повинна провертатися в середній частині гвинта під дією крутного момента 0,3...0,8 Н·м, а по краях гвинта посадка повинна бути вільною.

Поворот валу сошки від одного крайнього положення до другого повинен здійснюватися при прикладенні до нього момента не більше 80 Н·м. Момент затяжки гайки вала сошки складає 360...400 Н·м.

Для перевірки тиску, що розвиває насос, встановлюють спеціальний пристрій, який має манометр зі шкалою до 8 МПа і вентиль, що закриває подачу мастила до гідропідсилювача. При перевірці треба відкрити вентиль і повернути рульове колесо до упору; тиск мастила при малій частоті обертання холостого ходу двигуна повинен бути не менше 6 МПа. Якщо тиск менший, то потрібно повільно загвинтити вентиль, слідкуючи за збільшенням тиску по манометру. При справному насосі тиск повинен піднятися і бути не меншим 6,5 МПа. В цьому випадку несправність потрібно шукати в рульовому механізмі. Якщо тиск не збільшується, то несправний насос.

Якщо тиск при закритому вентилі більший тиску, який був при відкритому, але не нижчий 6,0 МПа, то несправні обидва вузли.

При перевірці не можна більше 15 секунд тримати вентиль закритим, а колеса повернутими до упору. Перевірку потрібно вести при температурі рідини в бачку 65...75ºС. При необхідності мастило може бути нагріте шляхом повороту коліс від упору до упору з утриманням їх в крайніх положеннях не більше 15 секунд.

Запобіжний клапан насоса повинен обмежувати максимальний тиск в гідросистемі в межах 6,5...7,0 МПа. Регулювання тиску виконується підбором відповідної кількості прокладок, встановлених між сідлом запобіжного клапана і корпусом перепускного клапана.

Вільний хід рульового колеса перевіряють при роботі двигуна на холостому ходу, похитуючи рульове колесо в різні сторони до початку повороту направляючих коліс. Вільний хід не повинен перевищувати 25 градусів для автомобіля ЗИЛ-130 (на новому автомобілі – 15 градусів), у ГАЗ-3307 – 10 градусів.

Вільний хід потрібно перевіряти на автомобілі, поставивши передні колеса прямо. При наявності вільного ходу більше допустимого необхідно визначити, за рахунок якого вузла він виникає, для чого треба перевіряти стан і регулювання тяг управління, регулювання рульового механізму, зазори в карданних з`єднаннях і затяжку клинців кріплення карданного валу. При порушенні регулювання рульового механізму або тяг вузол необхідно відрегулювати. При наявності збільшених зазорів в карданних з`єднаннях, карданний вал слід замінити або відремонтувати. Пересвідчившись в задовільному стані перерахованих вузлів, слід перевірити затяжку гайки упорних підшипників золотника гідропідсилювача рульового керування.

Осьове переміщення рульового колеса недопустиме і усувається підтяжкою гайки на валу рульового управління. Момент обертання вала рульового управління, від`єднаного від карданного вала повинен бути в межах 0,3...0,8 Н·м. Надмірна затяжка гайки з наступним її відгвинчуванням для отримання заданого моменту обертання вала рульового управління недопустима, тому що це може викликати пошкодження підшипника рульового валу.

Регулювання шарніра поздовжньої рульової тяги виконується затяжкою регулювальної пробки до упору, а потім відпусканням до першого можливого положення для шплінтовки (але не менше 1\4 оберта) і шплінтують. Повне усунення зазорів в шарнірах не допускається, тому що це може призвести до пошкодження кульового пальця або тяги.

Шарніри поперечної рульової тяги нерегульовані. Момент затяжки гайок кульових пальців поздовжньої і поперечної рульових тяг складає 230...270 Н·м.