Податок на додану вартість

Податок на додану вартість є загальнодержавним, непря­мим податком на споживчу вартість, що його справляють з юри­дичних та фізичних осіб. ПДВ є відносно «молодим» податком. Його розробили і запровадили у Франції 1954 р. Сплата цього податку в більшості країн визначається характером угоди, а фі­нансовий стан платника не беруть до уваги. Поширеним є за­стосування диференційованих ставок. Зокрема, у Франції діяло кілька ставок ПДВ: основна ставка - 18,6%, збільшена - 22%, знижена — 7% (на товари культурного вжитку). При цьому ПДВ доповнюється рядом непрямих акцизів та митом.

В Україні податок на додану вартість почали справляти з 1992 р. і нині стягують на підставі ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами) (далі - За­кон). ПДВ є частиною новоствореної вартості, його сплачують до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

Платником податку є особа, яка згідно з Законом зобов'яза­на утримувати та вносити до бюджету податок, що його сплачує покупець, або особа, котра імпортує товари на митну територію України.

Платником ПДВ є будь-яка особа, що:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цьо­го податку;